Суд за третім разом виправдав екс-даішника від хабара

Суд з третього разу виправдав колишнього співробітника відділення Державтоінспекції м. Охтирки Сумської області, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок суду від 18 січня.

Інцидент трапився у 2013 році. Громадянин заявив, що працівник ДАІ вимагає у нього $1000.

За матеріалами справи, працівник міліції вилучив автомобіль з підозрою на те, що він нелегально ввезений в Україну. Номер кузова не співпадав з номером у техпаспорті. Машину власник нібито купив пару тижні тому на автобазарі в Дніпропетровську, по оголошенню. За вирішення питання даішник нібито сказав, що хоче «рубль» і набрав на своєму телефоні цифру «1000» і пояснив, що у нього «здорова сім’я». Водій подумав, що йдеться про 1 тис. грн і передав їх через таксиста, який був знайомий міліціонера. Але останній залишився незадоволений і сказав принести ще. Власник авто переконав зменшити суму і пообіцяв додати 6000 грн. відбулася контрольована передача грошей і затримання.

Суд двічі виносив обвинувальний вирок: у вересні 2014 і у жовтні 2015. Екс-даішника визнавали винним у перевищенні службових повноважень і отримання хабара. Йому призначали покарання у 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, окрім житла.

В листопаді 2014 вирок був скасований у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При призначенні покарання за ч.4 ст.368 КК, суд першої інстанції застосував закон, який ще не набрав законної сили. Також виявилося, що на технічних носіях відсутні записи останніх судових засідань – закінчення з’ясування обставин справи, дебати, останнє слово обвинуваченого і проголошення вироку.

В лютому 2017 вирок був скасований у зв’язку з неповнотою судового розгляду та іншими порушеннями. Зокрема, з’ясувалося, що таксист, через якого передавалася тисяча гривень в суді не допитувався і суд посилався на його показання слідчому. За першим разом таксист відмовлявся давати показання в суді, посилаючись на статтю 63 Конституції. Апеляційний суд зазначив, що автомобіль бачили тільки рідні потерпілого – дружина та мати. Ні автомобіль, ні свідоцтво про його реєстрацію не визнавалися речовими доказами, не відкривалися стороні захисту та не були надані для дослідження судом.

Обвинувачений свою винуватість заперечив, зазначивши, що відсутні належні та допустимі докази і фактично має місце провокація злочину. Він не вилучав свідоцтва у водія та не мав права вчиняти такі дії, оскільки це не входило до його посадових обов’язків. У день, зазначений потерпілим, він нібито виїжджав та оформляв протокол за наслідками дорожньо-транспортної пригоди в іншій частині міста. Будь-які кошти йому не передавалися і він їх не вимагав.

Судом за третім разом встановлено, що стороні захисту, в порушення ст. 290 КПК, не відкривалися матеріали НСРД. Відтак суд визнав ці матеріали недопустимим доказами.

З досліджених доказів вбачалося, що потерпілий звернувся до правоохоронних органів з заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди за повернення йому свідоцтва про реєстрацію машини, після чого в даішника були виявлені помічені гроші, які нібито мали бути передані потерпілим.

Як вважає суд, ці докази не підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті щодо вилучення у потерпілого взагалі і з перевищенням повноважень зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та вимагання і отримання неправомірної вигоди.