Висновок органу опіки та піклування щодо визначення способів участі батьків у вихованні малолітньої дитини не є предметом судового оскарження (Апеляційний суд Одеської області № 522/18951/17 від 04.04.2018)

Фабула судового акту: Частинами 4 та 5 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині 6 зазначеної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У даній справі мати дитини звернулась до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування РДА про визначення способів участі громадянина батька у вихованні малолітнього сина, визнання визнати незаконним та скасування висновку органу опіки та піклування РДА про визначення способів участі громадянина батька у вихованні малолітнього сина та визнання незаконним та скасування висновку Служби у справах дітей міськради про визначення способів участі у вихованні батька свого малолітнього сина.

Вказані позовні вимоги було вмотивовано тим, що на засідання органу опіки та піклування відбулося за відсутністю матері її представника та було розглянуто із врахуванням висновку служби у справах дітей, а також тим, що рішення винесено за відсутністю характеристик матері, довідок із медичних установ, пояснень, що мають істотне значення для вирішення питання порядку спілкування з малолітнім сином.

Рішенням місцевого суду у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має гарантоване законом, рівне з матір'ю дитини, право на спілкування зі своєю дитиною та право на його виховання, а позивач не вправі перешкоджати йому в цьому, у зв'язку з чим вважає рішення органів опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні батька свого малолітнього сина – правомірними.

В свою чергу апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги позивача зазначене рішення було визнано таким, що не відповідає вимогам закону.

Так, апеляційним судом у своїй ухвалі вказано, що згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов'язків жодного з батьків.

Опікунська рада не є органом опіки і піклування, повноваження опікунської ради визначені дорадчою функцією, а рішення опікунської ради як колегіального консультативно-дорадчого органу, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії та має не обов'язковий характер.

При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.