Слідчі підрозділи органів прокуратури не є органом досудового розслідування та позбавлені повноважень здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях (Апеляційний суд Дніпропетровської області № 201/1405/18 від 16.03.2018)

Фабула судового акту: Зволікання із створення Державного бюро розслідувань створило певну правову невизначеність щодо органів які мають повноваження проведення досудового розслідування зокрема у провадженнях, які були підслідні слідчим органів прокуратури.

Так, статтею 216 Кримінального процесуального кодексу наявність такого суб’єкта кримінального процесу як слідчий органу прокуратури взагалі не передбачена.

Проте, п. 1 Розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу визначено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

До дня введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування.

У даній справі слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого прокуратури про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя вказав, що 8 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих після введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК України, проте незважаючи на такі норми досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до ЄРДР 26.01.2018 проводиться слідчим прокуратури. Отже таке клопотання про обрання запобіжного заходу не може бути обґрунтованим як таке, що внесено неповноважною особою.

На вказану ухвалу прокурором було внесено апеляцію ,яку обґрунтовано тим, що дане провадження виділено із іншого кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР 27.10.2017 року, тобто в момент фактичного здійснення повноважень слідчими прокуратури.

З такими доводами прокурора апеляційний суд не погодився і вказав, що з огляду на положення Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих після 19.11.2017, оскільки розслідування злочинів, підслідність яких визначена ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, повинні здійснювати слідчі органи Державного бюро розслідувань.

Водночас матеріали досудового розслідування, виділені із іншого кримінального провадження слід вважати новим та окремим кримінальним провадженням здійснювати досудове розслідування у якому має орган, наділений такими повноваження процесуальним законом, інших застережень КПК України не містить.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)