Фабула судового акту: Під час проведення виконавчих дій переважна більшість боржників поводяться недобросовісно – не пускають виконавців до приміщень, що їм належать, відмовляються отримувати кореспонденцію, що приходить на їхню адресу від осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень тощо.
Положеннями ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавці у своїх постановах про опис та арешт майна боржника повинен зазначати загальну площу, кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди у разі, якщо опису та арешту підлягають будівля, споруда, приміщення, квартира.
Однак, що робити виконавцю у разі якщо божник не пускає виконавця до свого нерухомого майна? Яким чином вчинити виконавчу дію у вигляді арешту нерухомості?
У даній справі боржник звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця, мотивуючи її тим, що в межах виконавчого провадження приватний виконавець неодноразово намагався отримати доступ до квартири, однак, ухвалою суду йому було відмовлено у примусовому доступі до квартири. 14.01.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт квартири. Як зазначає заявник, опис квартири було проведено при зачинених дверях за технічною документацією у зв`язку з ненаданням доступу до квартири. Заявник не погоджується із постановою та вважає, що її було складено всупереч положенням ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» так як відсутні обов’язкові характеристики майна, яке описується, а саме: призначення кімнат (приміщень) та матеріал стін, а також у відповідності до положень ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» не були присутні поняті при описі квартири. Крім того, відсутнє належне повідомлення боржника про проведення опису та арешту майна.
Судом першої інстанції у задоволенні скарги було відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням боржник подав апеляційну скаргу, яка також залишилась без задоволення.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд послався на те, що а обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири, без проникнення в неї, на думку колегії суддів не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта. Боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу.
Аналізуйте судовий акт: Суд: Примусове проникнення до житла боржника є крайньою мірою та не може бути здійснено без виконання усіх інших можливих виконавчих дій (Одеський апеляційний суд у справі № 523/19406/19 від 15.06.2020)
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
