Накопичення аліментів на картковому рахунку, а не їх витрачання на утримання дитини є підставою для ухвалення рішення про стягнення аліментів на користь САМЕ ДИТИНИ, а не одного з батьків (Тростянецький райсуд № 588/674/19 )

Фабула судового акту: У сімейних конфліктах беруть участь три сторони – діти, матері та батьки.

При цьому, ураховуючи певні вікові та психологічні особливості дітей, сини та доньки як правило стають на обік однієї із сторін такого конфлікту.

Але ж ситуація, яка висвітлена у цьому судовому рішенні відрізняється від стандартної…

Норми Сімейного кодексу України визначають, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Проте, отримання одним із батьків аліментів на утримання дитини у жодному разі не позбавляю сина або доньку права на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 179 Сімейного кодексу України).

Суть рішення, що пропонується до уваги така.

Неповнолітня дитини після розлучення батьків, які вже створили нові родини, проживає у бабусі-матері її батька та перебуває під повним її піклуванням.

Проте, за рішенням суду, з батька дитини на користь колишньої дружини стягуються аліменти на утримання їх спільного сина.

При цьому мати, отримуючи аліменти, частково витрачала їх не тільки на утримання вказаної дитини, а ще й на користь своєї нової родини.

У зв’язку із цим дитина-отримувач аліментів подала до суду позов про стягнення аліментів на її утримання як з батька так із матері.

Позову заяву вмотивовано як доводами які вказано вище так і тим, що вона проживає у будинку бабусі, яка несе витрати на придбання продуктів харчування, предметів побуту, оплачує комунальні послуги, її розмір пенсії є недостатнім для його повноцінного утримання, кошти, які надходять від батьків мають мінливий характер та невизначений розмір, їх недостатньо для повноцінного утримання, хоча батьки мають безпосередній обов`язок щодо її матеріального утримання, така ситуація порушує її права, у добровільному порядку батьки не можуть вирішити між собою це питання, оскільки перебувають у конфлікті.