Строк давності як бар’єр для адвокатського запиту

Механізм відповідальності за порушення права адвоката на інформацію часто не спрацьовує. Поки складають протокол і передають справу до суду, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення може сплинути. Що можна змінити?

Механізм, що не спрацьовує

Відповідно до статті 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресати адвокатського запиту зобов’язані надати адвокату інформацію та копії документів не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту, крім інформації з обмеженим доступом.

Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед великої кількості даних, строк його розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів. Причини такого продовження мають бути обґрунтовані, а адвоката необхідно письмово повідомити про нього не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту.

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне її надання, а також надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит утворюють склад адміністративного правопорушення за статтею 212-3 КУпАП. За це передбачено штраф для посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протокол про таке правопорушення складає голова ради адвокатів регіону та/або уповноважений нею член ради, а справу розглядає суд.

Читайте статтю: Електронний адвокатський запит: чи законно вимагати письмового засвідчення копії ордера та свідоцтва

Місяці, яких не вистачає

За чинною редакцією статті 38 КУпАП у справах, підвідомчих суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Для справ про порушення права адвоката на інформацію цей строк об’єктивно недостатній. Процедура притягнення до відповідальності складається з низки послідовних етапів: отримання адвокатом підтвердження порушення, підготовки та подання звернення до ради адвокатів регіону, перевірки матеріалів, встановлення відповідальної посадової особи, складення протоколу, направлення матеріалів до суду, призначення справи до розгляду та її судового розгляду.

За умов навантаження на суди, кадрового дефіциту, відкладення засідань або повернення матеріалів для доопрацювання тримісячний строк нерідко спливає ще до фактичного розгляду справи. Як наслідок, навіть за очевидного порушення провадження підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення.