СМЕ повинна проводитись лише на підставі документів, які вилучено у визначеному КПК порядку. У іншому випадку – висновок експертизи є недопустимим (Вирок Житомирського районного суду від 17.01.2020 у справі № 278/200/16-к)

Фабула судового акту: Допустимим доказом визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч. 1 ст. 86 КПК України). Вже з цієї норми вбачається, що критерієм загальної недопустимості доказу, тобто доказу, який може бути визнаний недопустимим у нарадчій кімнаті, є порушення порядку його отримання.

Таке законодавче врегулювання фактично зобов’язує орган сторону обвинувачення суворо дотримуватись процедури отримання доказів, визначеної кримінальним процесуальним законом адже у разі його недотримання може вступити в силу так звана доктрина «отруйного дерева» та усі наступні докази також мають бути визнано недопустимими, а там недалеко і до виправдувального вироку.

Ось наприклад у справі, вирок у якій пропонується до уваги, вину водія у вчиненні ДТП було доведено і показаннями свідків, проведеним слідчим експериментом, висновком автотехнічної експертизи тощо. Але! Через те, що суд завдяки огріхам слідчого визнав висновок СМЕ щодо наявності та тяжкості тілесних ушкоджень недопустимим, а отже один із елементів складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України – недоведеним, що і потягло за собою виправдання обвинуваченого.

Приймаючи таке рішення суд послався на те, що висновок судово-медичної експертизи, яку було проведено з урахуванням медичних документів, зокрема, знімків комп`ютерної томографії історії хвороби стаціонарного хворого у даному кримінальному провадженні не є джерелом доказів та що, у свою чергу, створює передумови для визнання вказаного медичного висновку недопустимим доказом, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні вищевказана медична картка з історією хвороби та знімками комп`ютерної томографії.

Отже, зі змісту вказаних доказів вбачається, що зазначена медична картка з історією хвороби та знімками комп`ютерної томографії, не витребувались слідчим відповідно до ст. 163 КПК України для проведення вказаної експертизи.

Також прокурором не було надано суду жодного доказу, як то ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до цієї медичної картки, історії хвороби та знімків комп`ютерної томографії, чи заяви потерпілої про долучення цих документів до матеріалів кримінального провадження.

У свою чергу, суд не має змоги встановити яким чином у провадження експерта потрапила історія хвороби потерпілої та знімки комп`ютерної томографії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що судово-медична експертиза не була проведена на підставі доказів зібраних у даному провадженні з дотриманням приписів кримінального процесуального закону, а відтак цей висновок експертизи є недопустимим доказом, який суд відкидає та не бере до уваги.

Аналізуйте судовий акт: Неповідомлення обвинуваченого про призначення експертизи, позбавлення можливості брати участь в її проведенні, має наслідком визнання висновку експерта неналежним доказом (Христинівський районний суд Черкаської області № 706/1113/20 від 25.10.2021 р.)

Висновок експертизи є недопустимим доказом, якщо відібрання біологічних зразків обвинуваченого було здійснено з грубими процесуальними порушеннями (ВС/ККС у справі № 448/1443/17 від 08.10.2020)

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення (ВС/ККС, справа № 398/5735/14-к,01.03.18)