«Раби показників»: чому прокуратура в ручному режимі регулює статистику злочинів?

В Україні існує практика штучного регулювання закриття кримінальних проваджень. Це означає, що прокурори самі формують зручну для них «статистику», відірвану від реальності.

Кожна заява про вчинений злочин, яка надходить до правоохоронних органів, підлягає реєстрації після якої починається процес розслідування. Проте в ході розслідування можуть бути з’ясовані підстави для закриття провадження. Наприклад: відсутність події злочину, відсутність в діях особи складу злочину, не встановленя достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, тощо. Такі провадження підлягають закриттю.

Користуйтеся консультацією: Початок досудового розслідування та підстави закриття кримінального провадження

Офіційна статистична інформація щодо діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, в тому числі й щодо кількості облікованих та закритих злочинів міститься на сайті Генеральної прокуратури України. До облікованих прокуратурою віднесено зареєстровані за мінусом закритих.

Ми проаналізували графіки, побудовані на щомісячних даних офіційної статистики кримінальних проваджень та результатів їх розслідування за 2015 – 2016 роки. На них є досить чітка закономірність — кожний третій місяць відбувається суттєве збільшення кількості закритих кримінальних проваджень. Як можна побачити, сіра крива (закриття проваджень) утворює «гірські вершини» у березні, червні, вересні та грудні (дані виділені червоним кольором).

Результати дослідження «Роль прокурора на стадії досудового розслідування», проведеного проведеного Експертним центром з прав людини за підтримки та спільно із Міжнародним фондом «Відродження», дають підстави припустити, що такі періодичні «стрибки» відбуваються, коли прокурори і слідчі подають квартальні і річні звіти.