Навіщо Україні Містобудівний кодекс

Українське містобудівне законодавство залишається фрагментарним, суперечливим і непридатним до завдань відбудови. Тож ідея кодифікації викликає значний інтерес і серед юристів, і серед фахівців будівельної галузі.

4 липня у Національній асоціації адвокатів відбувся круглий стіл «Містобудівний кодекс: національна потреба та європейський вектор», який організував Комітет з питань будівельного права.

У центрі дискусії — необхідність системного оновлення правового регулювання, зокрема в умовах повоєнного відновлення, виклики цифровізації, проблеми правової узгодженості та гарантії для інвесторів. Участь у заході взяли народні депутати, судді, адвокати, представники виконавчої влади, будівельної галузі.

Поштовх до кодифікації

Відкриваючи захід, голова Комітету Олег Поваляєв, нагадав про довгу історію ініціативи: вперше питання кодифікації у сфері будівництва порушували ще у 2010 році, але спроба прийняття відповідного законопроєкту тоді не мала продовження.

Нині ж є шанс повернутися до теми на якісно новому рівні — із залученням адвокатів, експертів і практиків. Саме адвокатська спільнота, переконаний О.Поваляєв, має допомогти в упорядкуванні норм, що нині розпорошені між актами різної юридичної сили. Він акцентував на важливості створення прозорої та зрозумілої нормативної бази, що сприятиме інвестуванню та зменшенню кількості судових спорів. Також, модератор повідомив, що робоча група при Комітеті ВР, до якої він входить, підготувала низку матеріалів і готова надати до них доступ усім учасникам.

Від хаосу до системності

Народна депутатка Ганна Бондар, яка очолює робочу групи з розробки Містобудівного кодексу, почала з особистих сумнівів: як архітекторка, а не юристка, вона вагалася, чи потрібен окремий кодекс. Але після аналізу українських і європейських підходів до кодифікації дійшла висновку: законодавча інфляція, численні зміни, правова нестабільність і суспільний запит на справедливість після війни роблять кодифікацію неминучою.

Робоча група, що об’єднала 189 експертів з різних галузей, працювала у форматі публічних консультацій, аналізуючи конфлікти в містобудівній сфері, міжнародний досвід, потреби просторового планування та виклики демографічного скорочення. У 2025 році, за її словами, завершується підготовка проєкту концепції кодексу, який буде представлено на обговорення. Мета — встановити зрозумілі й стабільні правила для всіх учасників галузі.

Відбудова як норма

Член Ради Комітету Віталій Глянцев звернув увагу на безпрецедентний масштаб руйнувань, спричинених війною (пошкоджено або зруйновано більш ніж 200 тис. об’єктів), та підкреслив потребу у системному врегулюванні будівництва і відновлення.