Притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КпАП виглядає ілюзорним

18 березня 2020 року набрав сили закон про запобігання коронавірусу. Й правовий інтерес викликають законодавчі засоби регулювання поведінки населення. Зокрема, посилення юридичної відповідальності за порушення правил карантину, пише zib.com.ua

Три випадки адмінвідповідальності

Так, законом від 17.03.2020 №530-IX посилено кримінальну відповідальність за ч.1 ст.325 Кримінального кодексу («Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням»). Крім того, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено ст.44-3 («Порушення правил щодо карантину людей»).

На перший погляд, посилення юридичної відповідальності, яке передбачено законом, вдало залякує населення та формує стале переконання про серйозність епідеміологічної ситуації. Втім, проаналізуємо його детальніше.

Що ж не так з адміністративною відповідальністю за ст.44-3 КпАП? За змістом ст.44-3 КпАП, адміністративна відповідальність наставатиме за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актів законодавства, рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Тобто законодавець передбачив 3 випадки, за кожний з яких можливе притягнення особи до юридичної відповідальності. Зупинимося детальніше на кожному з них.

Згадайте новину: Частные клиники обязали докладывать о подозрениях на коронавирус. В противном случае, заведут дело

Порушення правил щодо карантину

Для того, щоб розібратися з першим випадком, необхідно проаналізувати закон №530-IX, який за логікою повинний містити визначення карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, які можливо порушити.

Згідно з положеннями ст.1 цього закону під карантином слід розуміти адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

У свою чергу, санітарно-протиепідемічні правила і норми — нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.