Позов про скасування свідоцтва про право на спадщину не є негаторним, і до нього застосовується позовна давність – КЦС ВС

Позивач указав, що після смерті матері у 1998 році відкрилася спадщина, він є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину, оскільки проживав разом з матір’ю на час її смерті. Також на той час із ними проживав батько позивача, який не перебував у зареєстрованому шлюбі з його матір’ю.

Подавши у 2020 році заяву про прийняття спадщини після смерті батька, позивач дізнався, що у 2012 році батько отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері за законом на підставі довідок сільської ради про спільне проживання зі спадкодавицею, після чого заповів майно відповідачці.

Позивач просив суд визнати недійсним видане його батьку свідоцтво про право на спадщину, оскільки батько не є спадкоємцем першої черги після смерті матері, тому що не був з нею одружений.

Згадайте новину: Успадковане та отримане в дар майно не є доходом, який враховується при визначенні розміру аліментів – КЦС ВС

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні обґрунтованого позову через пропуск без поважних причин позовної давності, про застосування якої заявив відповідач. Апеляційний суд скасував рішення районного суду, задовольнив позов, вказавши, що позов є негаторним і на нього не поширюється позовна давність.

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду скасувала постанову апеляційного суду, залишила в силі рішення суду першої інстанції. Забезпечуючи єдність судової практики, ОП КЦС зробила такі правові висновки.

Негаторний позов – це позов власника, який фактично володіє майном, про усунення перешкод у користуванні чи розпорядженні цим майном. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов’язані з позбавленням його володіння майном.

Натомість факт видачі свідоцтва про право на спадщину та реєстрація права власності на спадкове майно за одним із спадкоємців створює ситуацію, за якої другий зі спадкоємців позбавляється права на спадщину загалом та не може оформити своє право зокрема.

У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. У ЦК України закріплено тільки можливість пред’явити вимогу про визнання недійсним такого свідоцтва (ст. 1301). Оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред’явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).

Згадайте новину: Оформлення спадщини в умовах воєнного стану

Положеннями гл. 19 ЦК України встановлено загальне правило про поширення позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що зазначені у ст. 268 ЦК України як виняток.