Передання дисциплінарних функцій КДКА до ВРП навантажить Феміду та обмежить права адвокатів

В Україні започатковується традиція, коли кожна нова влада розпочинає свою діяльність із реформування системи судоустрою, винної, на її погляд, у майже всіх негараздах країни. Але «де борошно, там і порошно». І, схоже, пилом нових змін цього разу може притрусити інститут адвокатури, повідомляє zib.com.ua

Перезавантаження адвокатами

В одному з нещодавніх інтерв’ю член команди новообраного Президента, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім.Каразіна Ірина Венедіктова озвучила ідею щодо передання кваліфікаційних та дисциплінарних функцій органів адвокатського самоврядування до Вищої ради правосуддя. Пов’язала вона це із необхідністю перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ВРП.

«Один з варіантів — приєднати ВККС до ВРП, — зауважила експерт з правових питань. — Інший шлях — можливість/необхідність розширення повноважень ВРП, щоб Рада займалася не лише суддями, а й прокурорами і адвокатами. Адже представники цієї сфери — мобільні в професії, взаємозамінні. Ми дуже часто спостерігаємо, як прокурори стають адвокатами, адвокати — суддями. Крім того, в розд.VIII «Правосуддя» Конституції йдеться про суди, прокуратуру та адвокатуру».

Тому вона вбачає можливість об’єднання державних органів з адвокатурою. «Закон про Вищу раду правосуддя передбачає для ВРП повноваження формувати доброчесний і професійний корпус суддів, забезпечувати незалежність судової влади, а також займатися питаннями професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Така куцість у частині прокуратури незрозуміла. Логічно відтворити конституційну

конструкцію правосуддя й об’єднати органи трикутника «суди — прокуратура — адвокатура» в частині дисциплінарної відповідальності та кваліфоцінювання, розширяючи повноваження саморегульованих організацій для забезпечення гарантій їхньої діяльності», — зауважила І.Венедіктова.

У формальній логічності цієї пропозиції не відмовиш: і адвокати, і прокурори ходять до храмів Феміди, також пов’язані із суддями спільними правилами поведінки. Але ж захисники та обвинувачі є процесуальними опонентами, а судді та сторони у справі мають різний статус та повноваження. Крім того, адвокатура за визначенням є недержавним інститутом… Залишаючи за дужками питання доступу до професії, спробуємо з’ясувати, чи може бути ефективним спільний інститут дисциплінарної відповідальності та якими будуть наслідки реалізації цієї ідеї?

Згадайте новину: Участь адвоката в інщому процесі – достатня підстава для перенесення судового засідання

Самоврядність заради незалежності

Ухвалення нового закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було тісно пов’язане з обов’язком України захистити на законодавчому рівні правничу професію та заснувати професійну асоціацію адвокатів. Вперше про це йшлося у п.11 висновку №190 (1995) ПАРЄ щодо заявки України на вступ до Ради Європи, а через 15 років про цей обов’язок нам нагадали ще раз, оцінюючи функціонування демократичних інституцій у нашій державі (п.7.3.6 резолюції №1755 (2010)ПАРЄ). І у фінальній версії закону було враховано висновки Венеціанської комісії щодо законопроектів про адвокатуру, які раніше Україна направляла на її розгляд.

Тож законом, який набрав чинності 15.08.2012, адвокатурі було надано широкі функції саморегулювання, які нині реалізують органи адвокатського самоврядування, зокрема кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та ВКДКА. За задумом розробників, органи адвокатського самоврядування мали самостійно вирішувати питання щодо формування високопрофесійного адвокатського корпусу, встановлення професійних стандартів та етичних вимог до провадження адвокатської діяльності, представництва та захисту спільних інтересів адвокатів, співпраці адвокатури з органами державної влади, місцевого самоврядування.