Оригінал, пристрій і методика: як перевіряються цифрові докази

Для перевірки автентичності аудіо- чи відеозапису або цифрового зображення експерту потрібні відомості про походження файлу, спосіб його створення та, за можливості, первинний носій і відповідний пристрій. Без цих даних можливості дослідження можуть бути обмеженими.

Про роботу з такими доказами говорили під час круглого столу «Цифрова криміналістика та судова експертиза: виклики епохи цифрових доказів», організованого Комітетом НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності та Комітетом НААУ з питань кримінального права та процесу.

Модерували обговорення голови цих комітетів Віоллета Федчишина та Анжеліка Моісєєва. Вони зосередили дискусію на практичних питаннях адвокатів: як правильно сформулювати завдання експерту, перевірити суперечливі висновки та оцінити надійність методів виявлення матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту.

Читайте статтю: Цифрові відбитки, Jira та ChatGPT: практика Верховного Суду щодо меж допустимості електронних доказів

Цифровий звукозапис сьогодні можна змінити за допомогою доступного програмного забезпечення. На це звернув увагу старший науковий співробітник лабораторії досліджень об’єктів інформаційних технологій та інтелектуальної власності Львівського НДІ судових експертиз Юрій Харабуга. Судовий експерт відзначив, що окремі фрази можуть бути вирізані, перенесені в інший контекст або згенеровані голосом конкретної людини. Тому сторона захисту має порушувати питання про надання оригіналу запису, який пропонується використати як доказ.

За його словами, адвокати нерідко переносять до клопотань стандартні питання з методичних рекомендацій без урахування обставин конкретного провадження. Тому перед призначенням експертизи варто консультуватися з експертом щодо коректності запитань і матеріалів, необхідних для дослідження.

Під час дискусії Ю.Харабуга також застеріг від ототожнення точної цифрової копії з перезаписом. Якщо первинний файл конвертували в інший формат, після цього в нього могли внести зміни. Тому слід з’ясовувати, у якому форматі створювався запис, як його переносили на інший носій і чи існує підтвердження незмінності даних.

Завідувач сектору комп’ютерно-технічних, телекомунікаційних досліджень та досліджень відеозвукозапису Інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса Ольга Брендель пояснила, що копія може бути об’єктом дослідження, коли її ідентичність оригіналу підтверджена документально й технічно. Для цифрових файлів це може встановлюватися через порівняння контрольних сум: за відсутності змін вони збігатимуться.

ВИДЕО: Как проверить документ, подписанный электронной цифровой подписью?

Для встановлення того, на якому пристрої створено запис, самого файлу недостатньо. Експерту потрібно надати відповідну апаратуру, а також відомості про її ремонт, заміну окремих елементів чи інші технічні зміни після створення запису. Такі обставини можуть вплинути на характеристики експериментальних зразків, із якими порівнюватиметься досліджуваний матеріал.

Окремо О.Брендель наголосила, що експерт не має права самостійно збирати або витребувати об’єкти дослідження. Сторона, яка ініціює експертизу, повинна забезпечити надання матеріалів. Під час дослідження голосу адвокат також не може самостійно підтвердити належність порівняльного зразка конкретній особі. За відсутності підтвердження слідства або суду питання можна сформулювати як встановлення того, чи належать голоси на двох записах одній особі, без зазначення її прізвища, імені та по батькові. [35:42–37:47]