Олексій Баганець: Як правоохоронці «намалювали» справу Вишгородського мера

Про суттєве погіршення якості досудового розслідування, особливо в частині суворого додержання конституційних прав і свобод громадян – учасників процесу, про відсутність будь-якого нагляду за додержанням будь-якого закону з боку органів прокуратури на цій стадії, за що треба завдячити, перш за все, прийнятому в такому вигляді в жовтні 2014 року Закону «Про прокуратуру» та внесеним змінам до Конституції України в цьому році в частині так званої «судової реформи», де взагалі вже не згадується про нього, свідчать навіть попередні аналітичні дослідження цієї проблеми, про що чомусь уперто мовчать нинішні «реформатори», різноманітні експерти, які не зникають з екранів телевізорів, ті ж народні депутати, в т.ч. із профільних комітетів ВР, я вже не говорю про вищих посадових осіб держави, яких ця тривожна ситуація не хвилює.

Про результати зазначеного дослідження я повідомлю пізніше. Але, вже сьогодні не можу утриматись від висвітлення публічно найбільш ганебних випадків того беззаконня, яке більше притаманне інквізиторським органам середньовіччя, а не «відреформованим» по-новому правоохоронним органам, про що мені вдалося дізнатись під час проведення аналізу стану дотримання конституційних прав і свобод громадян в кримінальному провадженні.

Згадайте новину: СБУ затримала мера Вишгорода, Олексія Момота, який вимагав хабар у 1 мільйон євро

Хіба не є свідченням правового «безпредєла» ситуація із так званим затриманням «з полічним» діючого Вишгородського міського голови М., начебто, при одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, поєднане з вимаганням та за попередньою змовою групою осіб, за обіцянку не ініціювати перед Вишгродською міською радою питання про розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій одне із ТЗОВ здійснювало забудову. Всі глядачі і читачі нашої країни мали можливість спостерігати, як про цю широкомасштабну «операцію» по викриттю «корупціонера» багатослівно звітували на більшості телеканалів України очільники правоохоронних органів, в т.ч. і прокуратури Київської області, відкрито звинувачуючи названого мера у корупції, як демонстрували фотознімки, начебто, вилучених у М. при затриманні «на гарячому» грошових купюр у іноземній валюті, які тепер стало дуже популярно розкладати по одній купюрі на столах або підлозі задля більшого переконання громадян щодо успішної діяльності нинішніх правоохоронців, як показували фото лежачого на підлозі, начебто, в кабінеті Вишгородського міського голови чоловіка із скованими наручниками за спиною руками, яким, начебто, і був названий мер Вишгорода і т.д.

Як пізніше з’ясувалося, помічені правоохоронцями гроші в службовому кабінеті Вишгородського міського голови не вилучались, продемонстровані на всю державу фотознімки лежачого чоловіка не стосувались ні службового кабінету Вишгородської міськради, ні її міського голови, оскільки на них була зображена зовсім інша особа, а не М., що в сукупності навіть це свідчило фактично про обман суспільства зі сторони правоохоронців.

Але, не тільки ця «показуха» заслуговує на засудження. Найбільш кричущим моментом є умисне і відверте нехтування вимогами закону, як з боку правоохоронців, так і місцевого суду, яким виявився, не дивуйтесь – саме Печерський районний суд м. Києва.

Згадайте новину: Апеляційний суд скасував запобіжний захід та відновив на посаді мера Вишгорода Момота

Не дивлячись на те, що діючий Вишгородський міський голова не був в дійсності затриманий «на гарячому» і в нього, чи в його кабінеті, чи при ньому в одязі ніхто названої в ЗМІ суми неправомірної вигоди не вилучав, він був 14.04.16 затриманий слідчим прокуратури Київської області в порушення вимог ст. 208 КПК України, без достатніх підстав, як того вимагає цей Кодекс, йому також без достатніх підстав було вручено особисто прокурором області підозру у вчиненні цілого «букету» надуманих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 ч.4 КК України (одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, пов’язаного із вимаганням, за попередньою змовою групою осіб і т.д), але в різних варіантах.

Дійсно, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у нинішньому законодавстві України, однак, виходячи із положень ч.5 ст.89 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеній в рішенні від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити правопорушення; також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або виправдати обвинувачення цієї особи.

Не дивлячись на те, що вся підозра М. ґрунтувалась на протирічивих показаннях так званого «заявника» Семенчука Д. І. і не підтверджувалась у повній мірі зібраними у справі доказами, передані, начебто, для мера Вишгорода грошові кошти у нього не були вилучені, тим більше, що достовірність показань самого заявника, законність і добросовісність його дій вже тоді викликали сумнів (ця версія може мати місце, якщо правоохоронці не діяли з прямим умислом), прокуратура Київської області звернулась до Печерського райсуду із клопотанням про взяття М. під варту. В свою чергу, і суд не встановив наявність достатніх підстав, які дозволили б застосувати до останнього цей винятковий запобіжний захід, бо надані слідчим і прокурором докази передбачених законом ризиків не були належним чином доведені. Не дивлячись на це, слідчий суддя, навіть не допитавши в судовому засіданні так званого заявника Семенчука, на показаннях якого і ґрунтувалася підозра, обрав 17.04.16 М. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 5.000.000 грн.