Олег Ткачук: «Потрібно сформувати таку правову систему, в якій учасники процесу не вчинятимуть процесуальних диверсій»

Прокурорів, адвокатів, інших учасників процесу закликали сприяти здійсненню правосуддя. Також органи професійного самоврядування мають намір сформувати таку систему відносин, коли сторони поважатимуть одна одну і не вчинятимуть процесуальних диверсій, пише zib.com.ua

Право на шкоду

Таку думку висловив суддя Великої палати Верховного Суду, голова Ради суддів Олег Ткачук під час круглого столу на тему «Зловживання процесуальними правами».

За інформацією прес-служби суду, проблема зловживання процесуальними правами є досить актуальною у вітчизняній юридичній практиці. Аби проілюструвати таку тенденцію, О.Ткачук зачитав оголошення, в якому «правники» пропонують допомогу в затягуванні розгляду справ, зриві судових засідань тощо. «Що робити із ситуацією, коли юристи всі свої знання спрямовують на те, щоб судове засідання відбулося не скоро або взагалі не відбулося?» — поставив риторичне запитання доповідач.

За словами О.Ткачука, нове процесуальне законодавство передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами сторін у справі, їхніх представників, третіх осіб та інших учасників процесу. Проте вирішувати, чи є певна поведінка таким зловживанням, має суддя. І важливо, аби він міг відрізнити зловживання від добросовісного користування процесуальними правами.

Водночас О.Ткачук зауважив, що судді не завжди вдається визначити, чи є певні дії зловживанням. Проте є очевидні ознаки такої оцінки. Він згадав справу, в якій сторона заявила клопотання про вчинення певних процесуальних дій і, щойно суд його відхилив, подала інше — про відвід судді, викладене на 16 аркушах. Такий документ вочевидь готувався заздалегідь — на випадок відмови в задоволенні першого клопотання.

Письмове прискорення

Крім того, учасники круглого столу порушили питання щодо розгляду Касаційним цивільним судом справ без виклику сторін у письмовому провадженні.

О.Ткачук пояснив, що завдання касаційного суду полягає в тому, щоб виробити однакове застосування норм матеріального права. При цьому обґрунтування, викладені письмово в касаційній скарзі та відзиві, інших процесуальних документах, дають змогу краще їх опрацювати і зосередитися саме на дослідженнях питань права, а не факту.

Також він звернув увагу, що на розгляд ВС за перші півроку роботи надійшло більш як 125 тис. справ. За такого навантаження в касаційному суді розгляд справ у письмовому провадженні в багатьох випадках є ефективнішим.

Можливо, коли у касаційній інстанції впораються із цією навалою, вона матиме час і натхнення поспілкуватися зі сторонами спору наживо.