Коли суд санкціонує негласні дії «загальними словами», без прив’язки до конкретних обставин справи, і просто дублює формули слідства про «істотну значущість» та «неможливість інакше», такий дозвіл не працює як реальна гарантія від свавільного втручання в приватність.
Це підтвердив Європейський суд з прав людини у справі «Вихор проти України» (заява №36618/14). Рішення від 22.01.2026 оприлюднено на офіційному сайті ЄСПЛ.
У травні 2013 року проти адвоката розпочали кримінальне провадження через те, що він нібито підбурював клієнта передати гроші, які, за версією обвинувачення, «вимагали» судові та поліцейські органи за сприятливе вирішення кримінальної справи.
Згадайте новину: Розмова адвоката з клієнтом більше не буде предметом дисциплінарних проваджень: рішення РАУ № 127
Слідчий суддя двома ухвалами дозволив застосувати до адвоката негласні слідчі (розшукові) дії. Йшлося про прослуховування двох його мобільних телефонів, а також про аудіо- та відеоконтроль. Суддя зазначив, що є достатні підстави вважати, що під час НСРД може бути отримана інформація, яка матиме істотне значення для запобігання, раннього виявлення та припинення кримінальних правопорушень. Також він повторив аргумент поліції, що отримати цю інформацію іншим способом неможливо.
Адвокат дізнався, що ключові докази у його справі були здобуті саме внаслідок цих негласних заходів. У матеріалах обвинувачення містилися розшифровки його телефонних розмов і запис зустрічі з колишнім клієнтом, зроблений правоохоронними органами на підставі дозволів суду. Копії цих дозволів були долучені до матеріалів провадження.
Адвокат неодноразово подавав різні кримінальні, дисциплінарні та цивільні скарги, заперечуючи законність і пропорційність застосованих до нього негласних заходів. У цих зверненнях він, зокрема, наполягав, що дозволи були надані без належної оцінки підстав, а втручання зачіпало конфіденційність його приватного спілкування.
Згадайте новину: ЄСПЛ наголосив, що адвокатська таємниця не зникає, навіть якщо вона зберігається у телефоні клієнта (Černý and Others v. the Czech Republic)
Він також намагався оскаржити самі дозволи, однак Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовився розглядати його скарги, вказавши, що такі ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають.
Тоді він подав заяву до Європейського суду з прав людини, зокрема стверджуючи, що НСРД, застосовані до нього (перехоплення мобільних комунікацій та візуальне, аудіо- і відеоспостереження у публічних місцях) порушили його право на повагу до приватного життя.
Суд у Страсбурзі відхилив доводи представника України про те, що заявник не вичерпав національних засобів юридичного захисту, та констатував, що оскаржувані дії становили втручання у права, захищені статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.