Новий спосіб стягувати штрафи з підприємців

Не встигли українські підприємці оговтатись від несподіваного підняття рівня мінімальної заробітної плати та ряду перевірок, які розпочались з питань дотримання законодавства про працю, як уряд ще більше розширив повноваження держави з питань контролю за дотриманням законодавства про працю, шляхом прийняття постанови, яка суперечить чинному законодавству, якою надав інспекторам праці необмежених повноважень, зменшив обсяг прав підприємців та фактично узаконив втручання у господарську діяльність.

Мова йде про постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Постанова). Цією постановою уряд затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Провівши всебічний аналіз цієї Постанови доцільно прийти до висновку, що вона порушує норми ст. 8 Конституції України, адже суперечить діючим нормам законів і Конституції, адже Постанова не має вищої юридичної сили ніж Закон, проте для уряду, мабуть, це не важливо. Ця Постанова надає необмежені права інспекторам праці у доступі до приватної власності, право обирати як, коли і кого інспектувати, право обирати чи притягувати до відповідальності чи ні, тощо. Більше того, ця Постанова створює необмежену кількість корупційних ризиків, не має будь-якої обґрунтованої доцільності та не може створювати юридичних наслідків.

Найцікавіше те, що цією постановою та іншими нормативними актами не скасовано та не змінено основні нормативні документи, що регламентують проведення контролю у сфері господарської діяльності. Таким чином, залишаються в дії Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», Наказ Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 р. № 390 «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів».

Це означає, що поряд з існуючими перевірками (плановими та позаплановими), уряд придумав новий спосіб здійснення контролю у вигляді інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, як окремих видів контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. У відповідності до ч. 4 ст. 4 цього ж Закону виключно законами встановлюється спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю). Таким чином, вищевказаною Постановою уряд порушив вимоги Закону, адже ним чітко встановлено, що лише ЗАКОНАМИ встановлюються способи та форми здійснення державного нагляду (контролю). Отже, у контексті чинного законодавства інспекційні перевірки та невиїзні інспектування не можуть вважатись способами і формами державного контролю, відповідно і результати таких інспекцій не можуть мати жодних юридичних наслідків для суб’єктів господарювання та можуть стати предметом їх оскарження в суді.

Проте, ця постанова діє, вона не скасована і семимильними кроками впроваджується в дію національним урядом. У зв’язку з цим ЮРИДИЧНЕ БЮРО КУШНІРЕНКА пропонує Вам правовий аналіз Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений цією Постановою та пропонує алгоритм дій підприємців стосовно здійснення інспектувань за цією постановою.

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ