Нові державні будівельні норми. Що зміниться в містобудуванні?

В Україні вступили в дію нові Державні будівельні норми. Вони покликані привнести більше якості та комфорту в міський простір. Норми будуть застосовуватися до нових об’єктів та під час реконструкції існуючих. Змінювати усі будинки і вулиці відповідно до нових ДБН не будуть.

Що таке Державні будівельні норми?

Державні будівельні норми – це документи, які регламентують проектування та будівництво різноманітних будівель, кварталів, об’єктів інфраструктури. На них посилаються під час зведення нової нерухомості. Прийняті ще в 1992 році, вони вже не відповідають сучасним реаліям будівництва, а тому виникла потреба внести необхідні корективи. Відтак, ще в минулому році було затверджено три нові ДБН. Саме через недосконалість старих норм часто пояснювали недоліки в українських новобудовах, вулицях, дорогах (наприклад, занадто широкі смуги дорожнього руху). Нові будівельні стандарти передбачають доволі багато змін. Найголовніше – змінено сам підхід до організації міського простору. З 1 вересня 2018 року в дію вступили три нові ДБН: "Планування і забудова територій", "Вулиці та дороги", "Будинки і споруди. Заклади освіти". Тепер ці норми будуть застосовуватися при будівництві чи реконструкції різних об’єктів.

Що ж несуть в собі нові правила? Про кожну з ДБН варто говорити окремо.

Згадайте новину: Спрощення у будівництві: скасовано реєстрацію декларації для більшості будівельних об’єктів

"Планування і забудова територій"

Перш за все, в цих нормах варто зазначити появу нових термінів. Якщо раніше було лише поняття "червоні лінії", які обмежують вулиці, дороги, території кварталів, тепер з’явилися ще "жовті", "зелені" і блакитні лінії.

"Зелені лінії", як вже в принципі зрозуміло із назви, передбачають обмеження будівництва на території парків, лісів, заповідників та інших зелених зон.

"Блакитні лінії" регламентують висотність будівництва. Вони покликані вирішити проблему хаотичної забудови за висотністю.

"Жовті лінії" мають на меті обмежити зони можливих завалів будівель так, щоб у разі надзвичайних обставин залишалася можливість евакуації людей. Тобто, чим ближче до евакуаційних виходів вже існуючої будівлі буде зводитися новий об’єкт, тим менший за висотністю він повинен бути.

Взагалі, раніше максимальна висотність будинків не регулювалася. Нові ж правила вводять обмеження висоти будівель залежно від населеного пункту. У селах – до 4 поверхів, у селищах міського типу – до 5; у містах з населенням до 50 тисяч мешканців – до 9; від 50 до 100 тисяч мешканців – до 16 поверхів;
у великих містах, де проживає понад 100 тисяч мешканців – висотність регулюватиметься містопланувальними документами (Генеральний план, детальний план територій).