Ні тривале проживання, ні родина не є перешкодою для висилки іноземця з Європи -«Азеркане проти Нідерландів»

Навіть якщо іноземець народився та усе своє життя прожив у Європі разом із родиною, це не буде перешкодою для його висилки з країни та наступної заборони в’їзду. Також немає порушення права людини на повагу до сімейного життя.

Принаймні таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Азеркане проти Нідерландів» (заява № 3138/16), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Громадянин Марокко Халід Азеркане, який народився у 1993 році і все життя проживав у Нідерландах, мав родину (батьки, брати і сестри або мали громадянство Нідерландів або право на проживання в цій країні) втратив посвідку на проживання.

Точніше, заступник міністра безпеки та правосуддя у 2013 році відкликав посвідку на проживання Азеркане та наклав заборону на в’їзд у країну протягом десяти років, визнавши його загрозою для громадського порядку та безпеки у зв’язку з серією обвинувальних вироків за напади, крадіжки, домашнє насильство та озброєне пограбування.

Чиновник визнав, що Халід мав певний рівень сімейного життя з батьками в Нідерландах, але вважав, що він також мав зв’язки з Марокко, звідки були родом його батьки, що він бував в країні, його сім’я проживала там.

Таке рішення Азеркане безуспішно оскаржував в національних судах. І навіть після остаточної постанови у 2015 році, він не змінив своєї антисоціальної поведінки, отримавши ще два засудження за незаконне володіння вогнепальною зброєю.

Водночас, протягом періоду з 2014 до 2018 року органи влади Нідерландів безуспішно намагалася отримати проїзний документ для Азеркане в консульстві Марокко в Роттердамі і згідно з останньою доступною інформацію, такий документ так і не був виданий.

Тим часом Азеркане звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на рішення про скасування його посвідки на проживання та заборону в’їзду, стверджуючи, що він залежав від своїх батьків, які проживали в Нідерландах. Також він посилався на те, що в нього майже не існувало зв’язків із Марокко.

Але суд у Страсбурзі не побачив порушення конвенційних гарантій у разі висилки заявника та виконання заборони в’їзду.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 153, (2020)
02.06.2020

Azerkane проти Нідерландів (№ 3138/16)