«Ни одно из основных ожиданий потребителей судебных услуг не оправдалось в результате судебной реформы»

Разочаровавшись в реформе, юрист решил изменить специализацию. Вместо того чтобы судить, начал защищать, ведь профессия адвоката более креативная, свободная и не ограничивает в возможностях выражать собственное мнение. Так поступил председатель Высшего административного суда (2014—2017 гг.), судья в отставке, адвокат Александр НЕЧИТАЙЛО, пишет zib.com.ua

«Не варто гаяти час на розгляд податкових спорів, які не приносять користі бюджету»

— Олександре Миколайовичу, насамперед скажіть, як почуваєтеся у новому статусі — судді у відставці? Що змінилося за цей рік? Що складніше: судити, бути стороною судового процесу чи обвинувачем? Із чого ви починали?

— У кожного різновиду юридичної професії свої особливості та труднощі. Звісно, посада голови вищого суду відповідальна, потребує самовідданості, державницького підходу, стратегічного бачення розвитку юстиції, судової влади в цілому та шляхів досягнення поставленої мети. Робота адвоката — це жива, динамічна і дуже прикладна діяльність. Мені цікаво спілкуватися з людьми, застосовувати свій юридичний досвід, щоб обґрунтовано будувати захист, допомагаючи судам формувати практику.

Намагаюсь не втрачати навичок професійних дискусій, тому при нагоді беру участь у круглих столах, семінарах, фахових обговореннях актуальних проблем судочинства, зокрема щодо податкових спорів. Тим більше що зараз можу вільніше висловлювати свою точку зору з багатьох правових питань, не оглядаючись на посаду.

— Ви очолили Вищий адміністративний суд у непрості часи, коли люстраційна кампанія набирала обертів. Проте, на відміну від інших очільників вищих судів, залишилися на узбіччі судової реформи. Чи не жалкуєте, адже сьогодні могли б перебувати на чільній посаді, як і ваші колеги?

— Посада ніколи не була для мене найвищою цінністю, заради якої варто було б миритися з тими речами, які не відповідають моїм принципам та переконанням.

У судовій системі я не залишився насамперед через те, що не погоджувався з підходами, які було покладено в основу судової реформи. На мій погляд, основним під час її проведення було прагнення позбутися не зручних чинному політичному режиму людей. Решта моментів була ширмою.

З огляду на це не варто шкодувати ні про посаду, ні про суддівську кар’єру.

— Можете дати оцінку нинішній реформі?

Для кого вона краща — для ваших колег, котрі залишилися служити Феміді, чи для споживачів судових послуг?