Національний банк України підвищив облікову ставку до 25%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних. Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.

Зміна споживчої та економічної поведінки бізнесу та населення потребує повернення до ринкових засад управління фінансовою системою

На початку повномасштабної агресії росії Національний банк України вирішив утриматися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною. За таких обставин зміна облікової ставки мала незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу.

Згадайте новину: НБУ збільшив розміри страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників авто з 1 липня 2022 року

Заходи Національного банку в монетарній площині передусім спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів в економіці. Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти Національним банком для закриття залишкового дефіциту валюти на міжбанківському ринку.

Водночас поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. Наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті, та інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зросли з 2 млрд дол. США у середньому за місяць у березні-квітні до 3,4 млрд дол. США у травні. Також протягом травня збільшилася різниця між курсом готівкового ринку та офіційним, що посилило негативні ефекти для економіки від системи множинних курсів, зумовленої обмеженнями на операції з валютою та транскордонні перекази.

Відповідно, незважаючи на все ще достатній рівень міжнародних резервів України завдяки надходженням від міжнародних партнерів, посилилися ризики для макрофінансової стабільності в середньостроковій перспективі. Так, за відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці.

Інфляційний розвиток потребує повернення Національного банку до активної процентної політики для запобігання подальшому погіршенню інфляційних очікувань та доларизації економіки

У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, у тому числі базова інфляція – до 13% р/р. За місяць ціни зросли на 3,1%. За попередніми оцінками Національного банку, у травні інфляція продовжила прискорення у річному вимірі.

Певне відновлення економічної активності, поступове налагодження логістики, нарощування пропозиції як внутрішніми виробниками, так і імпортерами гальмували прискорення інфляції. Порівняно низький попит і надлишок сільськогосподарської сировини також стримували зростання цін.

Вагомий вплив мали й заходи Національного банку, зокрема фіксація обмінного курсу гривні та обмеження його коливань на міжбанківському ринку, що насамперед відображалося на цінах товарів і послуг критичного імпорту.