Нарешті! Пропонується заборонити заочне навчання на юриста, а також скоротити кількість юридичних ВУЗів

Отримати вищу юридичну освіту не можна буде заочно. Відповідні пропозиції містить проект концепції законопроекту про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії, який підготували у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики.

Співголовами робочої групи з питань реформування юридичної освіти виступили народні депутати Микола Стефанчук та Юлія Гришина. (Джерело : Судово-юридична газета)

Як вказують автори, негативною тенденцією є те, що за кількістю закладів освіти, що здійснюють підготовку правників, та кількістю випускників закладів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» Україна значно переважає за середніми показниками держави ЄС, а обсяг державного замовлення на підготовку правників загалом залишається необґрунтовано великим.

Також робоча група вважає, що відмова від підготовки здобувачів зі спеціальності «Право» закладами зі специфічними умовами навчання дозволить скоротити витрати бюджету, зокрема, на утримання бібліотечних фондів. А у середньостроковій перспективі таке припинення підготовки правників цими закладами (зокрема МВС) зумовить більш тривале виконання своїх функцій правоохоронцями.

Також в Офісі Президента фіналізували проект Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки, який торкається і реформи правничої освіти.

Що пропонується у концепції законопроекту

Щодо доступу до юридичної освіти

• розмежування підготовки фахівців для правничої професії та підготовки кадрів для органів правопорядку. Воно передбачає, що підготовка здобувачів вищої освіти зі спеціальностей, які дозволяють обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти, не здійснюється у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а підготовка здобувачів вищої освіти в галузі безпеки та оборони здійснюється виключно вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти;
• посилення вимог щодо добору на навчання для здобуття вищої юридичної освіти;
• здійснення підготовки правників виключно на базі повної загальної середньої освіти за результатами ЗНО.

Зміна структури юридичної освіти

• перехід на наскрізну (без поділу на бакалаврський і магістерський рівні) підготовку правників за освітнім рівнем «Магістр»;
• відмова від підготовки правників за освітніми рівнями фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр та бакалавр права;
• відмова від підготовки правників за заочною формою здобуття освіти та її трансформація у змішану (очну та дистанційну) форму навчання.

Щодо посилення інституційної спроможності закладів вищої освіти забезпечувати підготовку правників відповідно до вимог демократичного суспільства

• посилення вимог до закладів вищої освіти щодо освітньої діяльності з підготовки правників;
• посилення ролі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту щодо визначення спроможності здобувачів вищої юридичної освіти до первинної правничої діяльності;
• посилення акредитаційних вимог до освітніх програм з підготовки правників з обов’язковим урахуванням результатів складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту здобувачами освіти та рівня працевлаштування випускників закладів вищої освіти за фахом у сфері права.

Забезпечення практичної підготовки здобувачів вищої юридичної освіти

• присвоєння професійної кваліфікації «Правник» за результатом позитивного складення здобувачами вищої юридичної освіти Єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
• визначення позитивного складення покрокового Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з присвоєнням за результатами складання останнього кроку професійної кваліфікації «Правник» обов’язковою умовою доступу до правничої професії.

Авторами концепції, по-перше, прогнозується зменшення витрат за рахунок скорочення часу навчання, необхідного для здобуття вищої юридичної освіти за наскрізною магістерською освітньою програмою обсягом 300 кредитів ЄКТС. Впровадження наскрізної магістратури передбачає, що тривалість навчання становитиме 5 років замість 5,5 чи 6 років, як це передбачено чинним законодавством.