Спрощення захисту - залучення прокурора у справу про адміністративне правопорушення по "п'яній" статті 130 КУпАП

Фабула судовгого акту: Здійснюючи захист у справах про адміністративні правопорушення (в основному по 130-й "п'яній" статті) завжди заявляю про необхідність залучення прокурора у процес, як сторони обвинувачення.

Можливо мені хтось скаже, що це суперечить інтересам клієнта, адже це може ускладнити захист.

Я з цим не погоджуюсь і вважаю, що це робить захист простішим.

Якщо ми проаналізуємо статтю 130-ту КУпАП, то можна дійти сумного висновку про те, що кримінальну статтю, назвали адміністративним правопорушенням.

Спробуйте зазирнути у Кримінальний кодекс України і порахувати, скільки там злочинів, за скоєння яких передбачено штраф нижчий ніж 600 НМДГ? Їх дуже багато.

Навіть «кримінальне ДТП» (ст. 286 КК України) передбачає штрафи і лише як додаткове покарання – позбавлення права керування транспортними засобами.

Отже, якщо це кримінальне за своєю сутністю та важкістю покарання, яке призначається, то держава повинна забезпечити і принципи та гарантії кримінального процесу, одними з найважливіших в яких є принципи змагальності сторони обвинувачення зі стороною захисту, а також принцип диспозитивності і незалежності суду.

Крім того, у прокурора, якщо він стане учасником процесу з притягнення до адміністративної відповідальності, є право відмовитись від обвинувачення та просити, разом із захисником, закрити справу, або повернути її на доопрацювання. Я розумію, що це мрії про ідеальну державу, однак без таких мрій, нам її не збудувати.

Суддю ж це позбавляє «тягара доведення винуватості», який, на жаль, на нього покладається. Деяким суддям це подобається. Вони із зацікавленістю викликають свідків, поліцейських, витребують докази, щоб «закрити» недостатність або погану якість зібраних доказів. Це той самий обвинувальний ухил, якому нам треба ще багато років протидіяти.

Нажаль, судді часто відмовляють у задоволенні таких клопотань, посилаючись за ЗУ «Про прокуратуру» і КУпАП, які передбачають участь прокурора лише при розгляді протоколів про корупційні правопорушення.

Вони, на превеликій жаль, не застосовують в повній мірі статтю 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», що передбачає відповідні рішення ЄСПЛ, як джерело права.