Коментар: Операції спецслужб з ліквідації людей - тенденція, що лякає

Таємні вбивства, що здійснюються спецслужбами, можуть узвичаїтись в Європі. Причиною цього є руйнування світопорядку. І те, що коїться, є серйозною небезпекою, вважає історик Крістофер Нерінґ, пише dw.com

3 січня 2020 року в Іраку американці за допомогою дрона вбили іранського генерала Касема Сулеймані. 23 серпня 2019 року в Берліні, ймовірно, російськими спецслужбами був убитий чеченець Зелімхан Хангошвілі, який прохав про притулок у ФРН. 2 жовтня 2018 року в Стамбулі спецслужби Саудівської Аравії вбили журналіста Джамаля Хашоггі. Цей список вбивств, а також нападів і викрадень можна легко продовжити, у тому числі й на прикладі того, що відбувається в Німеччині.

Руйнування колишнього міжнародного порядку

Жахлива хвиля вбивств, що вчиняються спецслужбами, досягла Європи, і поліпшення ситуації не передбачається. "У найближчому майбутньому вбивств, слід яких веде до спецслужб, буде, скоріш, більше, ніж менше", - прогнозує колишній глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Ґергард Шіндлер (Gerhardt Schindler), який взяв участь в дискусії в німецькому музеї шпигунства.

Одна з причин цього - руйнування колишнього світопорядку. Великі держави - США, Росія, Китай - конкурують з регіональними гравцями, що набирають силу, як-от Іраном та Саудівською Аравією. Тон стає дедалі різкішим, а застосовувані засоби - грубішими.

"Існуючі механізми мирного врегулювання конфліктів дедалі частіше дають збій, і виникає реальна небезпека того, що таємні вбивства, за якими стоять спецслужби, узвичаяться", - говорить депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Патрік Зенсбурґ (Patrick Sensburg). При цьому абсолютно зрозуміло, що держави вже давно скоюють цілеспрямовані вбивства.

Росія, Ізраїль або США в останні 30 років регулярно вдаються до такого способу. У Європі після "холодної війни" тривалий час ситуація залишалася спокійною. Але, схоже, ці часи минули. Таємні вбивства і напади, за якими можуть стояти спецслужби, мають різне підґрунтя. Операції на зразок тієї, що провели США, усунувши іранського генерала Сулеймані, або дії ізраїльських спецслужб проти радикального ісламістського руху ХАМАС або ліванського шиїтського угрупування "Хезболла" спрямовані проти військових супротивників. Мета таких спецоперацій - запобігти можливому нападу, не починаючи війну.

Вспомните новость: Судья и пристав помогли участнику слушаний сбежать от спецслужб

Спецоперації призводять до випадкових жертв

Зовсім інші причини мають атаки з метою помсти або як заходи у відповідь. До таких належить замах на Сергія Скрипаля в Солсбері, вбивство Хангошвілі в Берліні, Хашоггі в Стамбулі, а також вбивства нацистських злочинців ізраїльськими спецслужбами. Атаки такого роду повинні змусити критиків замовкнути, покарати когось за скоєне і одночасно стати символічним попередженням світу.

Хто ж може стати жертвою? Фактично це стосується лише вузького кола осіб: військових супротивників, політичних дисидентів, опозиціонерів або перебіжчиків - колишніх агентів спецслужб. Однак боротьба з тероризмом, яка ведеться з 1970-х років, розмила ці межі. Дедалі більше такі атаки вчиняють дрібні анонімні групи. Часто й самі вони стають ціллю. Операції ізраїльської розвідки проти лідерів ХАМАСу і "Хезболли" - лише один із прикладів.