Кінець безкарності: законопроєкт №13364-1 змінює правила гри для екопорушників

Правовий аналіз законопроєкту № 13364-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів»

Протягом десятиліть система адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення в Україні залишалася фактично недієвою, створюючи умови для безкарності та систематичного нехтування природоохоронним законодавством. Фундаментальна проблема полягає в тому, що чинні штрафи є мізерними та не виконують ані превентивної, ані каральної функції.

На цьому тлі законопроєкт № 13364-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів» покликаний трансформувати екологічну політику держави від символічної, постфактум реєстрації порушень до каральної та превентивної моделі.

Законопроєкт № 13364-1 був зареєстрований у Верховній Раді України 27 червня 2025 року групою народних депутатів на чолі з Олександром Юрченком. Важливо зазначити, що він був поданий як альтернативний до урядового законопроєкту № 13364 від 12.06.2025, який мав значно вужчу сферу застосування і фокусувався переважно на посиленні відповідальності у сфері охорони водних ресурсів.

Згідно з пояснювальною запискою, метою альтернативного законопроекту, як і основного, є забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження водних ресурсів, шляхом посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Ключовий механізм, запропонований у законопроєкті, полягає у кардинальному збільшенні розмірів штрафів, що обчислюються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ). Законопроєкт в десятки, а подекуди і в сотні разів збільшує кількість НМДГ, що стягуються за кожне конкретне правопорушення.

Аналіз порівняльної таблиці та тексту проєкту дозволяє виділити декілька ключових напрямів, де відповідальність зростає найбільш суттєво.

Охорона земельних ресурсів (Статті 53, 532, 54, 55, 56 КУпАП)

У цій сфері запропоновано значне посилення санкцій, спрямоване на боротьбу з нецільовим використанням земель та спотворенням даних.

• Порушення правил використання земель (ст. 53): Штраф для громадян зросте з 5–25 НМДГ (85–425 грн) до 200–300 НМДГ (3400–5100 грн), а для посадових осіб — з 15–30 НМДГ (255–510 грн) до 500–800 НМДГ (8500–13600 грн). Це означає зростання у ~12 разів для громадян та у ~26 разів для посадовців.
• Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 532): Штраф для посадових осіб зросте з 5–20 НМДГ (85–340 грн) до 200–300 НМДГ (3400–5100 грн), тобто приблизно у 15 разів.
• Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54): Санкції за непроведення рекультивації зростуть з 5–10 НМДГ до 200–300 НМДГ, що є ~30-кратним збільшенням.
• Знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів і мереж (ст. 56): Штраф зросте з 5–10 НМДГ до 200–300 НМДГ, що також є ~30-кратним збільшенням.

Охорона водних ресурсів (Статті 48, 59, 591, 60, 61, 62 КУпАП)

Цей блок змін є відповіддю на масові порушення водоохоронного законодавства, які завдають значних збитків.