Головний слідчий ГПУ Сергій Горбатюк: «Жоден з «беркутівців» не дає викривальних чи визнавальних показів у яких би зазначалися об’єктивні обставини подій: «не знаю», «не бачив», «не чув».

Публікуємо інтерв’ю Марії Жартовської (Українська Правда) з начальником управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергієм Горбатюком: «В «Беркута» фактично відбулася лише зміна назви».

Наприкінці грудня генеральний прокурор України Віталій Ярема своїм наказом призначив Сергія Горбатюка заступником начальника Головного слідчого управління – начальником управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Управління спеціальних розслідувань створено як єдиний центр з розслідування усіх злочинів, вчинених у період протестних акцій в Україні. Серед його основних завдань – вивчення обставин узурпації влади та всього комплексу злочинних дій, скоєних в період правління В. Януковича. Першочергове завдання діяльності управління - розслідування масових вбивств учасників мирних акцій протесту 18 – 20 лютого 2014 року.

Керівник управління Сергій Горбатюк 20 років працює в органах прокуратури, практично вся його робота пов’язана із слідчою діяльністю. З 2004 по 2014 рік він займає посади слідчого та старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.

За час перебування на посаді слідчого Генпрокуратури Сергій Горбатюк розслідував велику кількість актуальних резонансних кримінальних проваджень, в тому числі справу стосовно Павла Лазаренка та інших осіб. Зокрема, щодо Юлії Тимошенко розслідував справу Кіотського протоколу і закупівлі автомобілів швидкої допомоги, проте відмовився від розслідування, оскільки доповів керівництву, що не бачить підстав для притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності і був відсторонений.

У квітні 2014 року призначений на посаду начальника другого слідчого відділу. Слідчими очолюваного ним відділу закінчено розслідуванням чотирьох кримінальних проваджень щодо працівників правоохоронних органів, які вчиняли протиправні дії відносно Михайла Гаврилюка, щодо правоохоронців одеської міліції, які не забезпечили у травні 2014 року охорону приміщення міськвідділу внутрішніх справ та незаконно звільнили 63 особи, затримані за участь в масових заворушеннях 2 травня 2014 року

За словами Генерального прокурора України Віталія Яреми, зазначене управління складатиметься з кращих працівників прокуратури, котрі мають досвід у розслідуванні багатоепізодних та складних проваджень.

В цьому управлінні створені три відділи – два слідчих і один аналітичний. Розслідуватимуть злочини проти протестувальників, починаючи з листопада 2013 року. До провадження взяті і вбивства міліціонерів, а також арешти протестувальників.

Про розслідування справи Майдану

Вперше слідчі ГПУ вийшли оглянути місце подій після розстрілів на Майдані ввечері 23 лютого.

Чому 23 лютого, якщо розстріли відбулися 18-20 лютого? Тому що тоді кримінальні провадження розслідувалися слідчими міліції, а в прокуратурі ще перебувало колишнє керівництво, яке змінилося 23 лютого, і десь з обіду цього дня вже новим керівництвом прийнято рішення про прийняття до провадження справ про вбивства слідчими Генеральної прокуратури України, і вже після цього були організовані початкові невідкладні слідчі дії, зокрема огляди місця події.

Тоді багато хто вказував, що стрільба по протестувальниках 20 лютого велася з даху Національного банку України чи його приміщень – ця будівля була оглянута однією з перших. Починаючи з 24 лютого протягом 10 днів слідчі щоденно виходили на вулиці Інститутську, Грушевського, Майдан Незалежності і оглядали місця подій, під час яких вилучали речові докази, зокрема, кулі, у тому числі з дерев, що були прострілені.

Заважало, що окремі представники "Самооборони Майдану" тривалий час не давали розібрати барикади – останній огляд барикад під час їх розбирання змогли провести лише в серпні 2014 року. Якби це відбулося швидше, то відповідно швидше надали б на експертизу знайдені там кулі і гільзи і, відповідно, швидше отримали б результат їх дослідження.

Це – один з багатьох факторів, що призводили до затримки розслідування - пізнє призначення експертиз. Ще один фактор – матеріально-технічне забезпечення експертних установ, котрі фізично не можуть впоратися з такою кількістю експертиз у короткі строки.