Голова НАБУ Артем Ситник: «Я ніколи не давав хабарів. Мені погрожували. І нардепи завалюють НАБУ беззмістовними запитам»

З Артемом Ситником зустрічаємося на столичній вул. Василя Сурикова 24 березня. Раніше в 4-поверховій будівлі Національного антикорупційного бюро працював Департамент зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економіки. Ситник запізнюється на 20 хв. 16 квітня буде рік, як його призначили на посаду.

- Мене цей кабінет дратує, якщо чесно. Отримав його у спадок від попередніх "мешканців" приміщення. Маємо обмеження на купівлю меблів. Приміром, стілець дозволяють придбати не дорожчий за 150 гривень. Але таких не продають. Кабінети антикорупційних прокурорів у Європі - без пафосу. У Фінляндії не одразу зрозумів, що потрапив до генпрокурора - скрізь однакові меблі, - Артем Сергійович запрошує до кабінету. Тут масивні меблі: великі дерев'яні столи, стільці та дивани, обтягнуті шкірою.

Останні кілька тижнів триває ваше протистояння з Генпрокуратурою. Чому відмовляються передавати скандальні справи? Як має вирішитися ситуація?

- Законом передбачено право керівника Національного антикорупційного бюро вимагати кримінальні провадження з інших органів. Перший запит до Генпрокуратури ми направили в січні. Вимагали справи, в яких працівників СБУ підозрюють у кришуванні бурштинового бізнесу. Ними займався прокурор Рівненської області. Мав передати справи нам. Але направив у Генпрокуратуру.

Чомусь Генеральна прокуратура ігнорує наші запити, погоджені антикорупційним прокурором. Пояснення надсилають не офіційно в бюро, а через засоби масової інформації. Їхня позиція - директор не є працівником НАБУ. Це дивно, як на мене. Адже інші підрозділи - поліція, фіскальна служба, виконують усі рішення. Офіційних пояснень від керівництва Генпрокуратури не отримував. Із ним веде переговори антикорупційний прокурор Назар Холодницький. Але поки що безрезультатно. Думка Генпрокуратури: "Антикорупційного бюро немає в Кримінально-процесуальному кодексі, тому ми це виконувати не будемо". Учора антикорупційний прокурор нібито добився, щоб нам передали частину справ. Поки що цього не сталося. Сподіваємося знайти з Генпрокуратурою компроміс. Але ми не будемо миритися з тим, що норму закону можна не виконувати. Це - опір системі.

Читайте статтю: Алена Стадник: Как я устраивалась работать в Национальное антикорупционное бюро

Президент проти того, щоб надати НАБУ право на прослуховування й технічне забезпечення для цього.

- Президент так не говорив. Наразі, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, право на прослуховування мають лише органи безпеки й поліція. Ми маємо можливість знімати інформацію з каналів зв'язку, але через СБУ. Перед цим отримуємо дозвіл суду. За допомогою спеціально створеного тракту слухаємо розмову онлайн. Це дуже важливо. В перспективі нам потрібні повноваження для самостійного зняття інформації. Тому що спочатку СБУ хотіли записувати для нас інформацію і передавати на диску, а ми розшифровували б. Найближчим часом відповідний законопроект подадуть на розгляд парламенту. А от чи приймуть його - залежить від політичної волі народних депутатів.

Вона є?

- Сподіваюся. Бачив проект нового меморандуму між Україною і Міжнародним валютним фондом. У ньому передбачена умова автономного прослуховування для Національного антикорупційного бюро.