Глава держслужби Костянтин Ващенко про кадрові конкурси, на яких восени уряд набиратиме нових співробітників
Кабінет міністрів зробив черговий крок у реформі держуправління: минулої п’ятниці уряд схвалив створення директоратів у складі 10 міністерств і секретаріату Кабміну. Пілотні міністерства: аграрної політики і продовольства; енергетики та вугільної промисловості; інфраструктури; культури; охорони здоров'я; освіти і науки; регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; соціальної політики; фінансів; юстиції. Заробітна платня в нових структурах буде суттєво відрізнятись від середньої по міністерствах – від 30 тисяч - для експерта, до 60 тисяч гривень - для керівника директорату, як повідомляє сайт Главком
Навіщо при міністерствах створюють подібні надбудови, чим конкретно вони будуть займатись і яка доля очікує старих працівників міністерств, розповів голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко.
Згадайте новину: Уряд починає набір чиновників на платню у кілька тисяч доларів
«Управління держпідприємствами і видача ліцензій не мають бути в компетенції міністерств»
Таке враження, що директорати фактично будуть міністерствами в міністерствах – своєрідні «оранжереї», як про них кажуть. Ви можете конкретно пояснити, в чому полягатимуть функції цих утворень, без загальних фраз, що там будуть працювати нові просунуті фахівці з питань реформ?
З концепцією «оранжерей» я не дуже погоджуюся – треба розуміти, що люди, які прийдуть в органи державної влади, будуть держслужбовцями, які матимуть більшу відповідальність і, як ми сподіваємось, більші знання. Вони спиратимуться на досвід не тільки в держуправлінні, а й в інших сферах: бізнесі, громадській роботі, можливо, отриманий за кордоном. Ці очікування буде достатньо складно виправдати, враховуючи певне скептичне ставлення до будь-яких спроб реформувати держуправління. Але ми виходимо з того, що насправді у нас немає іншого виходу. Якщо ми не переламаємо цю пострадянську систему публічного адміністрування і не змінимо принципи і підходи до роботи міністерств, то не зможемо досягти успіху. Ухвалений закон про державну службу – перший важливий, але невеликий крок. І всі питання через цей закон не можуть вирішитись. Закон дав відповідь на питання: хто такі держслужбовці, як потрапити на державну службу, просуватись по кар’єрних сходинках – не більше. Без реформи Кабміну ми не зможемо говорити про побудову сучасної системи держуправління.
Вже є деякі міфи, що в ці директорати прийдуть якісь космонавти, які будуть лише видавати розумні ідеї. Дійсно, ми чекаємо на цих конкурсах людей, які є реальними експертами у сфері політики. В моєму розумінні, вони мають краще за пересічного держслужбовця знати законодавство, розуміти, як воно побудоване в інших країнах, володіти найкращими світовими практиками, напрацьовувати проекти нормативних актів, попереджати міністра про можливі ризики, відчувати, як ту чи іншу ініціативу сприймуть різні суспільні групи. Ці люди не обтяжені нашими традиціями і мають не боятися виявляти ініціативу, яка ніколи не віталася в пострадянській системі влади. Але кінцеве рішення буде приймати політичне керівництво міністерства, яке повинно володіти максимальним обсягом інформації та мати кілька альтернатив.
Тобто це буде більше консультативний орган, де зберуться такі собі «яйцеголові»?
Це буде такий самий підрозділ міністерства, де працюватимуть держслужбовці, а не якісь громадські експерти. Сьогодні 80% робочого часу держслужбовець будь-якого міністерства витрачає на так зване закриття поточних контрольних доручень, відповіді на звернення громадян. Це потрібно робити, але не вистачає часу, аби осмислити реальний стан речей, розробити серйозний аналіз політики, спостерігати, як стратегія міністерства відповідає завданням уряду і президента. Іноді до уряду з двох сусідніх міністерств приходять дві протилежні ініціативи і виникає запитання: чому вони не комунікують один з одним? Тож треба налагоджувати комунікацію.
Міністри можуть не погоджуватися з пропозиціями директоратів?
Блог