Експертиза землевпорядної документації, а точніше, її проведення органами Держгеокадастру залишає бажати кращого. У своїй більшості землевпорядна документація повертається її розробникам з формальних причин, буває, що навіть відмовляють у видачі висновку з підстав не передбачених законом. Маємо надію, що цьому прийде кінець.
Голова Держгеокадастру ініціював звернення до головних управлінь Держгеокадастру з метою навести лад у державній експертизі землевпорядної документації. За його словами, державна експертиза землевпорядної документації – це той напрямок діяльності Держгеокадастру, який викликає чи не найбільше нарікань у представників професійної спільноти.
«Аналіз статистичних показників свідчить, що невиправдано великий відсоток об’єктів експертизи повертається на доопрацювання, причому робиться це зазвичай із суто формальних підстав. Зокрема, через начебто наявність орфографічних помилок, недоліків у оформленні окремих документів тощо. Такий підхід не відповідає чинному законодавству України», – зазначив Роман Лещенко.
Відповідно, голова Держгеокадастру Роман Лещенко надав структурним підрозділам низку доручень щодо підвищення якості послуг.
У підписаному очільником Держгеокадастру листі звертається увага на неприпустимість повернення на доопрацювання об’єкта експертизи з підстав, які не впливають на зміст та ступінь обґрунтованості проектного рішення.
Як відомо, експерти полюбляють вказувати у своїх висновках цілком розмиті зауваження, без вказування конкретики та посилання на відповідну сторінку документації, що унеможливлює виправлення «помилок» розробниками. Такі дії є порушенням п. 8 ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким вимогою до дій суб’єктів владних повноважень є їх обґрунтованість.
Проблема існує вже багато років. Наразі в ВРУ зареєстрований законопроєкт №2194, який взагалі має відмінити експертизу (який 02.12.2020 був відправлений на доопрацювання з другого читання). Проте, навіть, якщо закон буде прийнятий, запрацює він через пів року. Тому важливо піднімати це запитання, звертати увагу на безглузді «формальні» відписки експертів, робити їх публічними. Ідеальним вирішенням цієї проблеми може стати створення еталонної документації, або формування чіткого переліку обов'язкової інформації, що має містити тей чи інший документ документації – акцентує увагу експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник, геодезист Олександр Гнітецький.
Цікаве спостереження, що експертизу, що проводить центральний Апарат Держегокадастру (Київ) - 99% відправляє на доопрацювання, і в професійних колах землевпорядників такий висновк вважається позитивним. Але це дивна ситуація, виходить, що в цілій країні немає спеціалістів, які можуть скласти документацію із землеустрою з першого разу без зауважень?! Питання риторичне. Я схиляюся до думки, що експерти занадто прискіпливо перевіряють об’єкти експертизи і вважають своїм обов'язком повернути на доопрацювання при першому розгляді. Найбільше досягнення в цьому напрямку - не боротися з формальними відписками, а реалізація експертизи онлайн. Це справді зрушить з місця цю проблему, зробить експертизу більш доступною, сучасною та зручною – додає Олександр.
У своєму листі до ГУ Держгеокадастру голова Держгеокадастру звертає увагу експертів на необхідність при формулюванні висновків та пропозицій неухильно дотримуватися вимог щодо обґрунтованості своїх дій, формулюючи висновки та пропозиції таким чином, щоб розробник об’єкта експертизи міг однозначно і без додаткових роз’яснень зрозуміти, у чому полягають зауваження та пропозиції до об’єкта експертизи.
Майбутнє Держгеокадастру – у сервісній функції, наші структурні підрозділи мають бути зацікавлені у якісному наданні послуг, а не створювати штучні перешкоди у вирішенні питань, з якими звертаються громадяни та бізнес. Тривалий процес погодження документації та відмови з формальних підстав раніше були стимулом для корупційних дій, я хочу наголосити, що посадовцям Держгеокадастру варто забути про таку практику та перелаштовуватися на нові умови роботи, де завдання кадастру – це сервіс», – наголосив Голова відомства.
З метою контролю виконання наданих доручень щомісяця буде аналізуватися інформація щодо кількості об’єктів експертизи, що зареєстровані, кількості об’єктів, що оцінені позитивно, негативно та повернуті на доопрацювання у розрізі кожного експертного підрозділу. У разі виявлення невиправдано великого відсотка повернення документації, або ж інших зауважень – будуть з’ясовуватися причини. У випадку виявлення порушення закону з боку експертів, останні будуть притягатися до відповідальності.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.