Дозвіл на реконструкцію приміщення не дадуть без кадастрового номеру земельної ділянки – коли він потрібен

1 березня 2020 року набрали чинності зміни до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон про регулювання) відповідно до яких у заяві замовника про надання містобудівних умов та обмежень необхідно зазначати кадастровий номер земельної ділянки.

В законодавчій новації нам допомогла розібратись Олена Шуляк, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

По її словам слід зазначити, що вимога про надання уповноваженому органу містобудування та архітектури відомостей про кадастровий номер земельної ділянки для отримання містобудівних умов та обмежень з’явилась у вищеназваному Законі не зараз, а 10 червня 2017 року, – з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 № 1817-VIII.

Так, ч. 3 ст. 29 Закону про регулювання (у редакції, яка діяла до 01.03.2020) встановлювала, що "містобудівні умови та обмеження надаються… за заявою замовника, до якої додаються… витяг із Державного земельного кадастру".

Згадайте новину: Держгеокадастр: Документи на землю можна погодити он-лайн

Водночас, такий підхід не повною мірою узгоджувався із Законом України «Про адміністративні послуги», ч. 7 ст. 9 якого передбає, що суб’єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління.

"Говорячи простими словами, для отримання адміністративної послуги (дозволу, погодження тощо), орган який таку послугу надає, не може вимагати у заявника відомості, якими володіє будь-який з державних органів. Такі відомості отримуються шляхом обміну інформацією між державними інституціями", – зауважила Олена Шуляк.

Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", цей кадастр є державною геоінформаційною системою, ведення та адміністрування якої забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр).

За таких обставин, подальше існування вимоги до замовника будівництва щодо отримання платних послуг з одержання витягу з Держземкадастру (далі – ДЗК) для його подальшого подання іншому суб’єкту владних повноважень (уповноваженому органу містобудування та архітектури) вбачалось недоречним.

Саме тому, Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" від 17.10.2019 № 199-ІХ внесена технічна зміна до Закону про регулювання, відповідно до якої необхідність подання витягу з ДЗК для отримання містобудівних умов та обмежень, замінена на просте зазначення кадастрового номера у заяві.

"Отже, якщо раніше, заявник повинен був витрачати зайвий час та гроші на замовлення витягу, з 1 березня 2020 року він лише переписує кадастровий номер з документа, що посвідчує його право власності або користування земельною ділянкою (державного акту, договору, того ж витягу з ДЗК тощо) до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень", – каже Олена Шуляк.