Довгоочікувана люстрація суддів чи «смерть» справ Майдану?

30 грудня Петро Порошенко підписав указ про ліквідацію районних судів і створення замість них окружних, тим самим ввів в дію другий етап судової реформи. Уже давно, а через останні гучні справи вітчизняної Феміди: залишеного без покарання Крисіна - вбивці В’ячеслава Веремія, виправданого ректора Мельника, – ледь не під мікроскопом суспільство дивиться на суддів і загалом на українське правосуддя. Тому й так званий «другий етап судової реформи», створення окружних судів, дуже цікавить і хвилює.

Отже, головне питання: якими були мотиви саме такої реорганізації судової системи? Варіанти відповідей, як завжди, розійшлися діаметрально. Дехто вважає, що це – спроба зробити суди, що наразі бувають лояльні до антикорупційних органів, більш залежними від влади, а дехто – що це єдиний шлях до повного очищення судової влади від суддів, яким поняття «доброчесність» та «верховенство права» не знайомі. Суспільство цікавить, що буде з тими справами, що зараз перебувають на розгляді «старих» судів – чи не вийде так, що їх відправлять на розгляд «по другому колу»? Адже якщо, наприклад, справи топ-корупціонерів, або справи Майдану затягнуться ще на роки – суспільство може й вибухнути.

Згадайте новину: Порошенко хоче перешкодити розслідуванню справ Майдану – адвокати

Укрінформ вирішив розібратись, якими ж були мотиви створення окружних судів і що ж насправді криється під адміністративною перебудовою судової системи – «перенабір» суддів, або ж «убивство» найрезонансніших справ – Майдану і топ-корупціонерів?

Озвучте, будь ласка, реальні мотиви!

«Офіційною» причиною заміни районних судів на окружні є, по-перше, оптимізація витрат на утримання судів, а по-друге, уникнення ситуацій, за яких деякі райони лишаються без судочинства. Принаймні, такий висновок можна зробити із заяви Президента. «У нас не може більше бути районів без судів і судів без суддів» - зазначає Петро Порошенко.

Заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов в інтерв’ю «Українській правді» пояснив детальніше – в Україні є райони, де в одному апеляційному суді працюють аж по 9 суддів. Крім того, є районні суди, де одна суддя в відпустці, друга – в декреті, а третя – на лікарняному. Як наслідок – район лишається без правосуддя. На думку Філатова, цю проблему виправить окружний суд – в якому працюватиме адекватна кількість суддів. Його юрисдикція поширюється на кілька районів, тому там працюватиме більше суддів.

Проте навряд чи судова реформа мала на меті вирішення саме таких, дріб’язкових як для цілої країни проблем. Тому можна припустити, що про найголовнішу причину реформування судів і Президент, і його помічники не сказали. Мова йде про викорінення суддів «старої системи» - необ’єктивних і корумпованих. Популярний блогер Карл Волох запевняє, що адміністративна перебудова судової системи – це єдиний шлях до повного «перенабору» суддівського корпусу. На його думку, саме це мала на увазі Венеційська комісія, коли застерігала Україну від люстрації «в лоб» - звільнення всіх суддів, які виносили суперечливі, ангажовані, а деколи просто незаконні рішення. В такому разі на їх бік став би Європейський суд з прав людини і держава була б вимушена повернути таких суддів на роботу.

Згадайте новину: Ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей – Президент про початок другого етапу судової реформи

Але переконатись, що адміністративна перебудова судової системи призведе до оновлення кадрового складу судів поки що не можна. Підтверджень цьому немає – ні від Адміністрації Президента, ні від вищих судових органів країни – Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової адміністрації. Водночас громадськість ставиться критично до «другого етапу судової реформи». Зокрема, однією з можливих причин укрупнення судів вважають невдоволення в АП, наприклад, «союзом» НАБУ та Солом’янського райсуду Києва. Така думка має місце, адже Солом’янський суд виніс кілька жорстких рішень у справах, ініційованих антикорупціонерами – зокрема, надав доступ детективам до майна заводу «Ленінська кузня», що належить Президентові Порошенку та одному з лідерів БПП Ігорю Кононенку, або ж зобов’язав носити електронний браслет сина міністра МВС Арсена Авакова (як запобіжний захід у «справі рюкзаків»).

Детальніше мотиви перебудови судової системи пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ, президент громадської платформи DEJURE Михайло Жернако