Чому суди відпускають колаборантів під заставу і що з цим робити

Українські силовики регулярно затримують посібників Росії. Більшість з них очікує вироку за ґратами, проте є й ті, кого випускають під заставу. Чому підозрювані в змові з ворогом виходять на свободу і що з цим можна зробити – нижче в матеріалі РБК-Україна.

З початку повномасштабного вторгнення Росії силовики регулярно звітують про затримання тих, хто активно чекає "асвабадітєлєй" або сприяє ворогу. Публіка в цьому випадку досить різношерста – це і чиновники, і депутати, і силовики, яким окупанти пообіцяли гроші або посаду "при новій владі". А бувають і пересічні громадяни.

Колаборанти, в основному, передають інформацію. Вони "зливають" місце розташування техніки ЗСУ і самих військовослужбовців, відстежують переміщення ешелонів, здають окупантам учасників АТО і проукраїнських активістів, а також беруть участь в інформаційних диверсіях – поширюючи пропагандистські наративи.

В Україні з 24 лютого силовики зловили вже близько 1600 ймовірних колаборантів і зрадників. Тисяча з них зараз під слідством. В основному суди відправляють таких підозрюваних в СІЗО, але в деяких випадках звільняють під заставу, незважаючи на тяжкість статей, які їм інкримінують.

Приміром, у Київській області СБУ затримала колишнього директора приватної школи Аллу Душкіну. Жінка співпрацювала з окупантами нібито взамін на посаду "міністра освіти". Тепер їй загрожує до 15 років ув'язнення, але, поки йде слідство, вона на волі. Суд визначив їй заставу в 500 тисяч, і вона її внесла.

У Миколаєві затримали Юрія Арбатського – через канал в Telegram він передавав росіянам цікаву для них інформацію. СБУ підозрює його в шпигунстві, йому також загрожує 15 років позбавлення волі. У суді Арбатський скаржився на те, що його дочка змушена вчитися в школі українською, а не російською мовою, при цьому каявся. У цьому випадку суд порахував заставу в 880 тисяч гривень достатньою мірою запобіжного заходу.

Згадайте новину: Суд виніс вирок чоловіку за підтримку збройної агресії проти України - ст. 111-1 КК України

Під час повномасштабної війни, очікувано, загострилася дискусія: чи доречна в принципі застава для тих, чия допомога ворогові допомогла зруйнувати чийсь будинок або, ще гірше, відняла життя. Крапку в цьому питанні має поставити Верховна рада.

Гуманна альтернатива

Застава дає можливість підозрюваному не сидіти в СІЗО, поки триває слідство. У судовій практиці цивілізованих країн цей захід вважається гуманною альтернативою взяття під варту. Суд визначає суму застави, виходячи з фінансового становища людини. Її розмір повинен бути відчутним, щоб мотивувати підозрюваного виконувати накладені на нього судом зобов'язання.

Раніше в Україні були беззаставні статті, в них входила і держзрада, і тероризм. Але в 2019 році до Конституційного суду звернулися активісти, включаючи відому Надію Савченко. Вони зажадали скасувати подібну норму і дати можливість виходити під заставу кому завгодно. Примітно, що в той час і сама Савченко була підозрюваною у справі про підготовку теракту.

КСУ прийняв цю скаргу, розглянув її і постановив – застава завжди повинна залишатися альтернативним запобіжним заходом. Член правового комітету Верховної ради Юлія Яцик пояснила РБК-Україна, що це рішення базується на нормах Європейського суду з прав людини.