Чи можуть оскаржуватись ухвали слідчого судді щодо питань, не передбачених КПК України

У статті 309 КПК України передбачено перелік ухвал, які розширеному тлумаченню не підлягає. Чи можуть оскаржуватись ухвали слідчого судді щодо питань, не передбачених КПК України, коментує

помічник судді Галицького районного суду міста Львова І.М. Скочиляс:

- Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Ці ухвали стосуються:

• відмови у наданні дозволу на затримання;
• застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмови в його застосуванні;
• продовження строку тримання під вартою або відмови в його продовженні;
• застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмови в його застосуванні;
• продовження строку домашнього арешту або відмови в його продовженні;
• застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмови в застосуванні такого заходу;
• поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмови в такому поміщенні;
• продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмови в його продовженні;
• направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмови у такому направленні;
• арешту майна або відмови у ньому;
• тимчасового доступу до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності;
• відсторонення від посади або відмови у ньому;
• продовження відсторонення від посади;
• відмови у здійсненні спеціального досудового розслідування;
• закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Виходячи з практики Верховного Суду питання щодо правильного застосування норм кримінального процесуального закону, які містяться у ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, можна зробити наступний висновок: перелік ухвал, зазначений у статті 309 КПК, розширеному тлумаченню не підлягає.

Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі №757/37346/18-к.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання адвоката в інтересах особи і встановлено строк в 1 місяць з дня проголошення ухвали для закінчення проведення досудового розслідування та за його результатами прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Київський апеляційний суд ухвалою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на вищезазначену ухвалу слідчого судді, вважаючи, що рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Ухвала слідчого судді, якою частково задоволено клопотання захисника про встановлення строку досудового розслідування і зобов`язання виконання процесуальних дій, не входить до переліку ухвал, передбачених статтею 309 КПК.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному громадянину гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.