Cам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами (ВС/КАС у справі №813/2451/17 від 27 лютого 2018р.)

Фабула судового акту: За змістом низки положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 року, ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, ДСТУ 2732:2004, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 встановлено вимоги щодо форми і змісту акту перевірки, окремих його структурних елементів.

У справі №813/2451/17, адміністративне провадження №К/9901/4085/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач), суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо безспірності факту правопорушення, але сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами. Аналогічні зауваження є справедливими і щодо форми та змісту окремого акту (довідки) перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою № 13/01/1407/37073734, який підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали таку перевірку, оскільки в ньому не зазначена дата його складення.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду, а також апеляційного перегляду не надано належну оцінку вказаним обставинам. Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72505992

Аналізуйте судовий акт: Неустойка (штраф, пеня) нарахована за анульованою кредитною заборгованістю НЕ є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню (ВС/КАС № 826/2226/15 від 13.03.2018)

Наслідком неповідомлення платника податку про невиїздну документальну перевірку є скасування рішень про штрафні санкції незважаючи на встановлені порушення податкового законодавства (ВС/КАС від 23.01.2018р, №804/12558/14)

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, позбавляє ДПІ можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення (справа №821/371/17, 21.02.18)

Неможливість проведення ДПІ зустрічної звірки не свідчить про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення спірних операцій (№804/8943/13-а, 17.01.18)

Вирок суду щодо наявності в діях контрагента ознак фіктивного підприємництва НЕ є підставою для висновку про порушення іншим контрагентом податкового законодавства (№ К/800/6508/17 від 06.12.2017)