В Україні почав діяти новий закон (№7066) про приватизацію. Парламент прийняв його 18 січня 2018 року, а уряд лиш недавно затвердив план із торгів держактвиами. Закон суттєво змінює порядок продажу державних об’єктів і терміни до підготовки. Так, 11 місяців на підготовку із залученням до торгів радника – для об'єктів великої приватизації (це підприємство з вартістю активів понад 250 млн грн) та 5 місяців для підприємств зі списку малої приватизації, яка відбуватиметься виключно на електронних платформах. Що означає зміна приватизаційних правил для агросектору: здешевлення чи подорожчання активів? Та що буде з землею, на яку так багаті залишки аграрних держпідприємств? Про це у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин (Фото: Агрополіт):
Залишився один шлях продажу державних агропідприємств – торги на електронному майданчику
AgroPolit.com: У березні 2018 року набув чинності закон України «Про приватизацію державного та комунального майна». Які його наслідки для продажу аграрних об’єктів?
Андрій Мартин: Перш за все, «нове» приватизаційне законодавство скасувало усі попередні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Раніше законодавство передбачало, що підприємства АПК при приватизації мали перетворюватися на публічні акціонерні товариства, причому, допускалися різні способи спрощення участі працівників підприємств та пенсіонерів з їхнього числа у приватизації, як через пільгове придбання акцій, так і через безоплатну передачу частки державного майна (акцій). Відтепер «пільг» вже немає, залишився один шлях продажу майна та акцій державних агропідприємств – торги на електронному майданчику.
Читати до теми: Карта виділення державних земель фермерським господарствам в Україні: оренда, емфітемзіс, власність на постійне користування
AgroPolit.com: Чи зросте вартість агропідприємств у результаті запуску нової процедури приватизації?
Андрій Мартин: Вартість сільськогосподарського підприємства обумовлюється, передусім, дохідністю його операційної діяльності та наявними активами, а спосіб продажу має вже другорядне значення. Якщо ж вести мову про доходи, які отримують органи приватизації від продажу майна, то тут, звичайно, відміна різноманітних «пільг» під час приватизації має призвести до зростання надходжень від продажу. Цікавим нюансом є й те, що раніше стартова ціна державного майна при продажу визначалася професійним оцінювачем, відповідно до методики та стандартів оцінки, а відтепер стартова ціна може визначатися «радником», якого залучатимуть органи приватизації. Зрозуміло, що оцінювач, який не має власного інтересу під час продажу майна, намагається встановити ринкову вартість майна, тоді як радник, завдання якого – обов’язково продати майно, може встановлювати стартову ціну й нижче від ринкової, аби «заманити» нею якнайбільше потенційних покупців.
«Новоутворене» під час підготовки до приватизації акціонерне товариство не наслідує автоматично прав на землю колишнього державного підприємства, а тому «цінність» такого об’єкту приватизації різко знижується
AgroPolit.com: Чи можна буде вигідно за цим механізмом продати такі гіганти, як ДПЗКУ чи ДП «Конярство України»?
Андрій Мартин: Новий закон про приватизацію відтепер став «універсальним», а тому за ним можна продавати як старий недобудований сарайчик на околиці села, так і підприємство-гігант. От тільки коли йдеться про продаж сільськогосподарських підприємств, то слід чітко усвідомлювати, що їхнім головним активом є право користування сільськогосподарськими землями. Якщо ж державне підприємство проходить процедуру корпоратизації і перетворюється на акціонерне товариство, то у процесі реорганізації відбувається припинення діяльності державного підприємства, що, у свою чергу, є підставою для припинення права користування землею. Інакше кажучи, «новоутворене» під час підготовки до приватизації акціонерне товариство не наслідує автоматично прав на землю колишнього державного підприємства, а тому «цінність» такого об’єкту приватизації різко знижується, адже цінних матеріальних активів та нерухомості у державних сільськогосподарських підприємств, зазвичай, немає, а купувати такого напівбанкрота без землі потенційним інвесторам відверто нецікаво.
Читати до теми: Андрій Мартин: Держгеокадастр і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель»
Блог