Чи може працівник вважати мобінгом своє звільнення у зв’язку зі скороченням штату?
Верховний Суд у постанові від 19.08.2026 року у справі №646/5128/23 звернув увагу на важливу обставину: якщо скорочення стосується всіх працівників, які займають відповідну посаду, саме звільнення конкретного працівника не свідчить про персонально спрямоване цькування. Зазначає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Працівник АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз»» стверджував, що протягом тривалого часу зазнавав мобінгу.
Серед іншого, він посилався на:
- виконання робіт підвищеної небезпеки без помічника;
- неналежне забезпечення засобами індивідуального захисту;
- записи у протоколі зборів, які він вважав принизливими;
- тиск після звернення зі скаргою до Держпраці;
- подальше звільнення за скороченням штату.
Працівник вимагав, зокрема, визнати факт мобінгу та стягнути 172 600 грн моральної шкоди.
Суди першої та апеляційної інстанцій у позові відмовили.
Верховний Суд залишив ці рішення без змін.
Ключовим стало те, що скорочення стосувалося не лише позивача, а всіх працівників на відповідній посаді.
Тобто саме звільнення за скороченням не було спрямованою виключно на цього працівника дією.
А це має принципове значення для кваліфікації мобінгу.
Адже відповідно до статті 2-2 КЗпП України мобінг — це систематичні, повторювані, тривалі та умисні дії або бездіяльність, спрямовані, зокрема, на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника, що проявляються у психологічному або економічному тиску.