Зобов’язати особу не чинити перешкод у встановленні огорожі на спільній межі між земельними ділянками (будинками) є належним способом захисту порушеного права (ВС/КЦС у справі № 309/828/17 від 16 жовтня 2020 р.)

Фабула судового акту: Подібний спір ще був описаний у Кайдашевій сім’ї Нечуй-Левицького і є старим як світ. Правда там на межі була груша, а тут будівництво огорожі. Саме ж рішення – це майбутнє, прогресивний підхід суду до вирішення побутових земельних спорів підтверджений Верховним Судом.

Дві земельні ділянки межують одна з одною. Добросусідства не відбувається. Спільної мови власники не знаходять. Поліція бездіє. Виникають сварки і бійки. Позивач вирішує захиститися від сусіда огорожею. Сусід силоміць протидіє її встановленню. До суду подається негаторний позов на підставі ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії.

Цікавим документом в цій справі є акт обстеження земельних ділянок комісією сільської ради, відповідно до якого відповідач відмовився від встановлення суміжної огорожі, яку позивач лише за свої кошти планував встановити. Власне така відмова і стала однією з підстав для доведення протиправності поведінки відповідача у суді.

Суд першої інстанції, з яким погоджуються суди апеляційної та касаційної інстанції задовольняє позов та зобов’язує відповідача (сусіда) не чинити перешкод у встановленні огорожі на спільній межі між будинками.

Зокрема ВС посилається на статтю 106 ЗК України, яка передбачає, що власник з/д має право вимагати від власника сусідньої з/д встановлення твердих меж, а також на ст. 103 ЗК України, згідно якої використання з/д повинно бути таким чином, щоб сусідам завдалося найменше незручностей (чого в даному випадку не відбувалося).

Суд касаційної інстанції відкидає доводи відповідача про неправильне обрання позивачем способу захисту порушеного права. Огорожі бути!

ВС також підкреслює, що «позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.» Тобто така собі народна омана, що «на своїй землі роблю, що хочу і чхати я можу на сусіда» неправильна та припиняється судом у випадку порушення прав сусіда.

Звісно поки що у законодавстві відсутні механізми, яким чином, примусово виконувати таке рішення суду, і невідомо яку відповідальність буде нести відповідач у випадку продовження ним перешкод щодо встановлення огорожі. Але початок правильний.

Аналізуйте судовий акт: Висаджувати дерева та кущі біля межі чи прямо на межі між приватними земельними ділянками законодавство не забороняє (Чернігівський районний суд Чернігівської області від 28 березня 2016р)

Земельний сервітут відбувся! ВСУ підтвердив в Одесі право безоплатного проходу та проїзду на транспортному засобі через приватну земельну ділянку (ВСУ від 19 лютого 2016 р.)

Якщо дозвіл на розробку проекту відведення з/д отримали два заявника, то право оренди на цю з/д продається компетентним органом на аукціоні за правилами ст. 134 ЗК України (ВС у справі № 688/2908/16-ц від 29 вересня 2020 р.