Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" № 686-ІХ.
Законопроект № 2276, по якому й було прийнято вищезгаданий закон, був зареєстрований в парламенті за декілька днів до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (Кодекс набрав чинності 21 жовтня 2019 року).
Метою законопроекту було намагання нівелювати побоювання окремих депутатів щодо:
"Як бачимо, жодне з цих побоювань не виправдалось. Зокрема, щодо першого питання – у зв’язку з тим, що відповідна заборона встановлена Господарським кодексом. Щодо другого питання – через те, що державна судова адміністрація доопрацювала існуючу на той момент автоматизовану систему та начебто дотрималась вимог Кодексу. Разом з тим, незважаючи на те, що колапсу так і не сталося, визначені питання формально мали бути вирішені змінами до Кодексу з процедур банкрутства", – розповів нам член правління Асоціації правників України, один із розробників Кодексу процедур з банкрутства Юліан Хорунжий.
Згадайте новину: Запуск ЕСИТС: не будет ли нарушен принцип доступа к правосудию
Так, у доповнення до ст. 209 Господарського кодексу, якою передбачено, що суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, текст Кодексу з процедур банкрутства був доповнений окремою нормою про те, що у справах про банкрутство не може бути відкрито провадження щодо бюджетної установи.
Щодо другого питання, то незважаючи на те, що проблема була розв’язана на рівні програмних засобів та роз’яснень, ЄСІТС так і не запрацювала.
У професійному середовищі точилися палкі дискусії з цього питання. І у зв’язку з цим необхідно було привести текст Кодексу з процедур банкрутства у відповідність до існуючих реалій та відповісти на питання: яким чином здійснювати призначення арбітражного керуючого у разі відкриття провадження у справі?
"Так, при опрацюванні питання щодо механізму призначення арбітражного керуючого нами, робочою групою, розглядалась декілька варіантів. Однак, більшість членів групи констатувала, що існуюча модель (шляхом призначення автоматизованого відбору) так і не змогла себе виправдати від самого моменту свого запровадження у 2013 році. Вона містила значні корупційні ризики та приводила до конфліктів між арбітражним керуючим та сторонами у справі", – каже Юліан Хорунжий.
Таким чином, за результатами обговорення було підтримано модель, за якою розпорядник майна юридичної особи або керуючий реструктуризацією фізичної особи призначається судом за поданням ініціюючого кредитора, або фізособи-боржника відповідно.
У випадку ж, якщо цими особами не внесено такого подання, або справа про банкрутство юрособи ініціюється боржником, то арбітражний керуючий призначається автоматизованою системою у порядку, який діяв до набрання чинності Кодексом.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.