Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання - у чому різниця

Договір довічного утримання

На сьогодні найбільше міфів виникає навколо договору довічного утримання (догляду), оскільки ним дуже часто прикриваються недобросовісні набувачі.

Хто може укладати

Як правило, такий вид договору обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно.

Користуйтеся консультацією: Відмінності між договорами довічного утримання і спадковим договором

Однак статтею 746 Цивільного кодексу України передбачено, що відчужувачем за договором довічного утримання може бути будь-яка особа незалежно від її віку та стану здоров’я.

Укладається письмо та посвідчується нотаріально

Договір довічного утримання належить до договорів, для яких передбачена обов’язкова письмова форма укладання та нотаріальне посвідчення (стаття 745 Цивільного кодексу України). Недотримання даної вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

Водночас право на нерухоме майно виникає з дня державної реєстрації такого права в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Право власності набувача є обмеженим

Важливим моментом є те, що право власності є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину (стаття 754 Цивільного кодексу України). Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.