Держпраці розповідає, що Верховний Суд детально показав, де проходить межа між реальним скороченням штату та спробою працівника довести незаконність звільнення через формальні недоліки в документах.
20.05.2026 Верховний Суд у справі №751/3322/23 поставив крапку у тривалому трудовому спорі між практичним психологом та комунальним медичним закладом Чернігова.
Працівник понад 15 років працював у поліклініці та оскаржував своє звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Він наполягав, що роботодавець систематично тиснув на нього, намагався звільнити кілька разів, не запропонував іншу роботу, а саме скорочення було лише приводом для позбавлення його посади.
Однак усі судові інстанції зрештою стали на бік роботодавця.
Читайте статтю: Скорочення працівників: як повідомити про наявність інших вакансій
Чому виник спір?
Наприкінці 2022 року керівництво медичного закладу ухвалило рішення скоротити 0,5 штатної одиниці практичного психолога.
Причиною стало очікуване зменшення фінансування через зміни у пакетах медичних послуг, що фінансувалися державою.
Працівника за два місяці письмово попередили про майбутнє скорочення. Водночас він вважав, що:
- його посаду фактично не скоротили;
- у закладі залишалися вакансії;
- інший психолог мав менше переваг для залишення на роботі;
- роботодавець здійснював щодо нього мобінг;
- звільнення відбулося з порушенням процедури.
Найцікавіший момент: боротьба за «половину ставки»
Основним аргументом працівника стало те, що після його звільнення у штатному розписі нібито залишалася частина посади практичного психолога.
На перший погляд, це виглядало як серйозний доказ.
Адже якщо посада не була реально скорочена, звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП могло бути незаконним.