За невиконання тимчасового заходу, вказаного ЕСПЛ держава заплатить 20 тис. Евро (справа «O.O. проти Росії»)

Російські правоохоронці чомусь не встигли отримати рішення ЄСПЛ про застосування тимчасового заходу (призупинення вислання) та депортували засудженого до Узбекистану, де він зазнав поганого поводження.

Хто завинив у цій ситуації, – розбирався ЄСПЛ у справі «O.O. проти Росії» (заява № 36321/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Через два роки перебування у Росії громадянина Узбекистану О.О. було засуджено за участь у екстремістській організації, підробку документів та спробу незаконного перетину кордону. Для відбування покарання він був переведений у виправну колонію.

Міграційні органи видали наказ про депортацію О.О. Цей документ було оскаржено до суду на тій підставі, що обвинувачені у релігійному екстремізмі в Узбекистані належали до вразливої групи і він міг зазнати жорстокого поводження у випадку повернення. Суди відхилили цю вимогу постановивши, що будь-який ризик був заснований на припущенні.

Згадайте новину: ЄСПЛ зобов’язав Україну сплатити 2500 євро за неналежне доказування вини особи СПРАВА «БОНДАР ПРОТИ УКРАЇНИ»

О.О. був звільнений і негайно заарештований з метою депортації. Адвокати зверталися до органів прокуратури, поліції та міграційних органів, аби повідомити про те, що Європейський суд з прав людини застосував відповідно до Правила 39 Регламенту тимчасовий захід, щоб призупинити вислання під час провадження у справі. Тим не менше, О.О. був депортований до Узбекистану.

У поліції стверджували, що прибули до аеропорту занадто пізно, щоб зняти О.О. з літака, який готувався до зльоту. А органи прокуратури повідомили, що вони були проінформовані про тимчасовий захід лише після депортації.

Після прибуття до Узбекистану О.О. заарештували. Зараз він відбуває покарання у виправній колонії і стверджує, що зазнав поганого поводження під час розслідування в Узбекистані, а також те, що умови його тримання під вартою є нелюдськими.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, О.О. поскаржився на те, що органи влади Росії не сприйняли його аргументи про реальний ризик жорстокого поводження у випадку його депортації в Узбекистан. Він також стверджував, що в процедурі депортації не був врахований тимчасовий захід, вказаний ЄСПЛ, що становило порушення ст.34 (право на індивідуальне звернення) Конвенції.

У Страсбурзі констатували порушення ст.ст. 3, 34 Конвенції та призначили справедливу сатисфакцію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20 тис. євро.

Згадайте новину: Обгрунтованість розміру судових витрат у контексті права доступу до суду («Паскіні проти Сан Марино»)