За фіктивний поділ арештованого та спільного майна подружжя покарано суддю Аліну Охтень. НАЗАВЖДИ!

Заборгувавши купу грошей, чоловік забажав розлучитись і поділити майно на двох. Суддя не стала заперечувати, але позикодавець обурився, адже тепер його боржник не має змоги віддати кошти. (Джерело: ЗіБ)

Боргова афера

Наприкінці грудня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на Аліну Охтень із Голопристанського районного суду Херсонської області. Жінку звинуватили в тому, що вона несправедливо поділила майно подружжя, яке попередньо розлучила.

Дисциплінарна палата відкрила справу та з’ясувала таке. За півроку до розлучення чоловік був

відповідачем у справі про стягнення боргу в розмірі близько 3 млн грн. Задля забезпечення позову наклали арешт на його майно, а саме: на частину бази відпочинку, частину житлового будинку на території бази відпочинку та на житловий будинок. Згодом суд повністю задовольнив позов і зобов’язав відповідача сплатити заборгованість. Апеляційна інстанція підтвердила це рішення.

Невдовзі після того, як чоловікові присудили сплатити борг, він виявив бажання розірвати шлюб, пояснивши це тим, що відносини припинено. Тож тепер, коли любов пройшла, він зажадав одержати половину майна та понад півмільйона компенсації. Майно, яке він назвав таким, що його необхідно поділити після розлучення, — те саме, яке свого часу потрапило під арешт задля забезпечення позову.

А.Охтень відкрила провадження. Не пройшло й 9 днів, як вона призначила розгляд справи, розлучила пару й задовольнила позов у тій частині, в якій ішлося про поділ майна та грошову компенсацію.

Позикодавець, котрому один із подружжя заборгував гроші, зрозумів, що його майно витікає з рук, і звернувся до апеляційного суду, який, не довго думаючи, скасував рішення А.Охтень. Воднораз зауважено, що під час розгляду позову про розірвання шлюбу допущені грубі порушення норм процесуального права, а сам процес мав фіктивний характер.

Зокрема, було порушено права позикодавця, котрого суддя не залучила до слухання справи. Також видалося сумнівним бажання подружжя розлучитися, що виникло після того, як суд зобов’язав виплатити борг позикодавцю. Майно, яке позивач зажадав поділити, на момент розгляду справи перебувало під арештом. Ухвала про це внесена до Державного реєстру речових прав. І хоча про зазначені обставини сторони суд не повідомили, це можна побачити з наданої інформаційної довідки. Проте А.Охтень на вказані факти уваги не звернула й вирішила, що визнання відповідачем позову не порушує прав чи інтересів інших осіб. Однак її рішення поділити майно унеможливило виконання вердикту про стягнення боргу.

Апеляційний суд констатував, що Сімейний кодекс передбачає: присудити одному з подружжя грошову компенсацію при вирішенні питання про поділ майна можна лише за умови, якщо інший вніс відповідну суму на депозитний рахунок суду. Крім того, відповідачка визнала заявлені вимоги, не бажаючи доводити обставини на свою користь, тож спір узагалі був відсутнім.

Згадайте новину: Суддю Солом’янського районного суду міста Києва Лазаренко В.В. звільнено з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку