З таким Верховним Судом ми не те що в ЄС не потрапимо, ми не виживемо просто як держава - фундація DEJURE Михайло Жернаков

Після корупційних скандалів у Верховному Суді й Апеляційному суді Києва судова реформа вкотре опинилась у центрі уваги суспільства. Тим паче, що, з одного боку, Верховна Рада напрацьовує законодавство, яким змінюються процедури добору суддів, з іншого –оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів разом із Громадською радою доброчесності активно проводить кваліфікаційне оцінювання суддів за новими спільними критеріями. Тому з головою Фундації DEJURE Михайлом Жернаковим ми говорили про очищення судової системи, перевірку суддів, зокрема й щодо громадянства інших держав, а також про низку резонансних справ, де підозри отримали саме судді.

"НАМ ЗА РІК ТРЕБА ВИРІШИТИ ПИТАННЯ КОРУПЦІЇ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ"

– Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри". Як ви його оцінюєте? Фундація вже зробила заяву, де зазначено, що в документі є новації, які матимуть як позитивні, так і негативні наслідки. Серед негативних – те, що депутати фактично вивели з-під кваліфікаційного оцінювання за участі Громадської ради доброчесності понад 200 суддів апеляції. А що, власне, робиться в Апеляційному суді Києва, ми бачили на прикладі 4 суддів, яких нещодавно затримали.

– Загалом, як і в будь-якому законопроєкті, у цьому теж є позитивні речі, а є такі, які слід було б зробити іншими. Та зараз набагато краща редакція, ніж та, що була в першому читанні. З позитиву – це те, що справді вдосконалюються процедури добору, змінюються деякі процедури, які давали змогу суддям уникати кваліфоцінювання чи проходити на конкурсах недоброчесним і некомпетентним кандидатам.

Щодо негативу, то тут можна виділити три важливі норми. Перше – це ці 200 судів апеляції. Друге – це стандарт доказування "обґрунтований сумнів". І третє – це те, що тепер критерії доброчесності затверджує Вища рада правосуддя після консультацій з ВККС і ГРД. У мене є сумніви, що вони затвердять щось таке, що дасть змогу очистити судову владу.

– Можете пояснити детальніше щодо стандарту доказування?

– Рекомендація від громадськості й наших міжнародних партнерів була в тому, що потрібно законодавчо закріпити, що при кваліфоцінюванні застосовується стандарт "обґрунтований сумнів". Це означає, що ні ГРД, ні ВККС не треба доводити, що якась річ відбулася поза всяким сумнівом, як це є в кримінальному процесі. Достатньо лише обґрунтованого сумніву в тому, що суддя вчиняє правильно, для того, щоб прийняти відповідне рішення.

Для прикладу, нам не треба ловити хабарника, нам треба лише довести, що його майно не відповідає доходам. Чи мати обґрунтований сумнів, що відповідає. Чи нам не треба доводити умисел в ухваленні якогось рішення, нам достатньо побачити, що рішення прийнято не на підставі закону. Це стандарт, який існує в світі. Але це те, що досі не до кінця і не однаково застосовують усі члени ВККС, а законодавче закріплення цього було б дуже помічним. На жаль, депутати цього не зробити.

– Ваша організація наполягатиме, щоб у подальшому ці норми змінили?

– Наступна законодавча робота має бути спрямована на те, щоб оновлювати Верховний суд, бо це задача, яку для України визначив Євросоюз на наступний рік. І нам треба створювати адміністративні суди замість ліквідованого ОАСК. Тобто, це точно буде ще не один законопроєкт, тому це точно треба змінити. Бо, на жаль, сталося так, що при підготовці цього проєкту закону кілька принципових речей було вирішено в останні кілька годин засідання профільного комітету. З різних причин. Це і швидкість, з якою треба зараз робити зміни, і те, як було побудовано дискусію, й багато чого іншого. Це урок надалі. Щоб ми всі принципові важливі моменти вирішували заздалегідь. І будували дискусію таким чином, щоб нам не доводилось по 20-ти принципових речах визначатися в останні години перед голосуванням.

Читайте статтю: «Революція гідності»: що сталося з суддями Майдану через 10 років