У законодавстві про судову експертизу найбільш проблемним та болючим питанням є державна монополія на окремі категорії судових експертиз, до яких належить в тому числі і судово-психіатрична експертиза. Свій погляд на проблему та шляхи її вирішення пропонує судово-психіатричний експерт Андрій Каніщев.
Але так було не завжди. До 2000-х років законодавство не містило подібних обмежень і дозволяло судово-експертну діяльність на підприємницьких засадах та за разовими договорами. В галузі судово-психіатричної експертизи на той час працювали декілька приватних експертів; також досить відомою була фірма «Медекс». Їх діяльність цілком задовольняла судово-слідчі органи, експертизи виконувались кваліфіковано і оперативно.
На момент, коли впроваджувалася державна монополія у 2004 р., ніхто всерйоз не вказував на проблеми, пов’язані із приватною судово-психіатричною експертизою, ніхто не озвучував якість істотні претензії до «приватників». Судово-психіатрична експертиза була «підтягнута» до сфери державної монополії кулуарно, спідтишка, лише зусиллями керівництва деяких регіональних експертних установ, яке вбачало в цьому майбутню загрозу їх монополії. Більше того, профільний експертний відділ інституту психіатрії виступав категорично проти впровадження державної монополії.
Сьогодні можна чітко сказати, що це був прикрий законодавчий прорахунок, і теперішня тупикова ситуація, яка склалася в судово-психіатричній експертній службі, значною мірою завдячує цьому прорахунку. Приватні фахівці, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, позбавлені права проведення таких експертиз, навіть якщо мають відповідну кваліфікацію. Лікарю будь-якої лікарської спеціальності — хірургу, терапевту, дерматовенерологу простіше працювати в бюджетній установі, переносити всі ці тяготи, знаючи, що на горизонті у них є потенційна можливість відкрити приватну практику. Судові психіатри сьогодні такої перспективи позбавлені. Їх підприємницька ініціатива нівелюється. Вони прикуті, наче галерники, до бюджетних установ — при тому, що матеріальні та соціально-побутові пільги, які мали істотну вагу у другій половині 1990-х років, на сьогодні девальвували.
У службі системні проблеми — кадрові, матеріальні та моральні. Це відтікання кадрів. Це відсутність будь-якого стимулу працювати в судовій психіатрії у досвідчених загальних психіатрів, які за рівнем підготовки та особистими якостями могли б займатися такою діяльністю. Це нерідко адміністративний диктат керівництва. Конкуренція потрібна нашій галузі як кисень. Відсутність конкуренції, з одного боку, і відсутність перспектив — з іншого сьогодні призводить до професійного вигорання, а завтра призведуть до декваліфікації наших фахівців.
Дисонансом в організації нашої галузі, цілком бюджетної на сьогодні, є те, що значна кількість експертиз давно проводяться на платних умовах. Експертизи у цивільних справах майже всюди проводяться за оплату. Експертизи у кримінальних справах проводяться за оплату, якщо це за межами території обслуговування. В інституті судової психіатрії усі без винятку експертизи у кримінальних справах проводяться за оплату. Отже, саме життя показує абсурдність такої монополії і відсутність внутрішньої логіці.
Далі буде ...
Джерело: КНСЕУ
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.