Як суддів (не) карали за неправосудні рішення

Минулого тижня Конституційний суд шокував усіх визнанням неконституційною статті 375 Кримінального кодексу про відповідальність суддів за неправосудні рішення, пише sudreporter.org

Статтю звинуватили у юридичній невизначеності. Не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді є неправосудними, а також не розкрито змісту сполучення слів завідомо неправосудний.

«Аналіз цієї статті Кодексу дає підстави стверджувати, що сполучення слів
“завідомо неправосудне” запозичене зі статті 176 Кримінального кодексу
Української РСР 1960 року (пізніше – Кримінального кодексу України), у якій
було встановлено відповідальність за винесення суддями з корисливих мотивів
або іншої особистої заінтересованості “завідомо неправосудного” вироку,
рішення, ухвали або постанови.

Дослідження в історичному контексті статті 375 Кодексу дає підстави
вважати її невдалим наслідуванням юридичної практики радянської держави.
Радянська юридична та політична системи уможливлювали використання такої
норми для контролю над суддями і впливу на них…

… для перегляду судового рішення в законі встановлюються
відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового
рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституція
У країни не наділяє інші органи державної влади повноваженнями щодо
перевірки судового рішення в позасудовому порядку та оцінки його як
,,неправосудного”», – йдеться у рішенні КС.

Позиція вже викликала критику, оскільки під ударом опинились також судді, які арештовували учасників Революції гідності.

Конституційний суд відтермінував втрату чинності статтею на 6 місяців, давши час парламенту вдосконалити стяттю. Протягом цього часу ще можна реєструвати нові справи і розслідувати ті, що є. Чи означає це, що не всі справи проти суддів будуть закриті, – поки що невідомо.

А проблема насправді існувала не перший рік і аналіз судової практики свідчить, що пацієнт давно був скоріше мертвий, ніж живий.

Зараз у судовому реєстрі можна відшукати інформацію про 14 вироків, ухвалених з 2011 по 2020 рік. З них 5 – виправдувальні.

Це мізерна кількість, якщо брати до уваги, що кожного року реєструються сотні справ.

Тільки у 2019 за фактом постановлення суддею завідомо неправосудного судового рішення було порушено 408 кримінальних проваджень, із них 190 закрито, стосовно 2 обвинувальні акти направлено до суду. Це дані Офісу генпрокурора, які наводить у звіті Вища рада правосуддя.