Фабула судового акту: Згідно частини 4 статті 146 Цивільного кодексу України на вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.
Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.
У даній справі підприємство звернулось із позовом до господарського суду із позовом до одного учасників ТОВ про стягнення витрат на проведення аудиторської перевірки, яку було проведено саме на вимогу вказаного учасника.
Ухвалою місцевого господарського суду залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду провадження у справі припинено у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Мотивуючи таке рішення суди послались на те, що проведення аудиту не пов’язано із створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності підприємства. Витрати позивача на проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора не пов’язані з майновими інтересами цього товариства або його учасників. Оскільки спірні стосунки не впливають на відносини сторін щодо виникнення, зміни та припинення корпоративних прав, даний спір не є корпоративним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачем у даній справі є фізична особа.
Такі рішення позивачем було оскаржено у касаційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу задовольнила та скасувала рішення нижчестоящих судів.
Мотивуючи таке рішення ВП ВС зазначила, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 ЦК України, яка кореспондується з нормами ст. 88 ГК України та п. «г» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Частиною 1 статті 167 ГК України визначено що, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою відповідальністю про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства згідно із статтею 146 ЦК України належить враховувати, що передбачене зазначеною статтею право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.
Таким чином, учасник ТОВ шляхом пред’явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки реалізувала своє корпоративне право, пов'язане із діяльністю й управлінням справами товариства.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.