Фабула судового акту: Цікаве рішення про те, як спір про приватизацію земельної ділянки перетворився на знесення будівлі позивача…
У даній справі громадянка звернулась до суду із позовною заявою про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з власником суміжної земельної ділянки, оскільки останній відмовився від підписання акту встановлення меж земельної ділянки.
Натомість відповідач за цим позовом (суміжний землекористувач) подав до суду зустрічний позов у якому просив усунути перешкоди у користуванні будинком шляхом знесення самовільно побудованої споруди, оскільки позивач за первісним позовом, відступивши на 1 м. від його межі, самочинно, у порушення будівельних, санітарних і протипожежних правил побудувала господарське приміщення, чим чинить йому перешкоди у користуванні власним будинком. Крім того, унаслідок такого самочинного будівництва, здійсненого позивачем без дотримання протипожежних правил, його будинок було відключено від газопостачання, отже остання зобов`язана за власний рахунок знести таку самочинну споруду.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні як первісного так и зустрічного позовів відмовлено.
Однак апеляційний суд за апеляціями учасників справи задовольнив обидва позови.
Зазначене рішення було скасовано ВССУ та справу направлено на новий апеляційний розгляд за наслідками якого у задоволення первісного позову відмовлено та задоволено зустрічний позов виходячи із того, що порушення протипожежних вимог несе в собі потенційну загрозу життю, здоров`ю та майну позивача за зустрічним позовом та це порушення має бути усунуто.
Усунення зазначеного порушення можливе лише за умови перенесення стіни самочинно збудованої господарської будівлі на визначену нормами відстань - 8 метрів. Здійснення такого перенесення не можливо шляхом перебудови.
Згадане рішення апеляційного суду позивачем за первісним позовом було оскаржено до Касаційного цивільного суду із тих підстав, що апеляційний суд при новому розгляді не врахував вказівки суду касаційної інстанції та не з`ясував чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень; чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; яку саме й якого розміру господарську будівлю зведено позивачем; яким чином її будівництво порушило права суміжного землекористувача; суд взагалі не дослідив наявності можливості перебудови такої будівлі та не перевірив чи вирішувалось таке питання між сторонами у добровільному порядку.
Водночас у касаційній скарзі було зазначено, що апеляційним суд порушено положення ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оскільки суд перебрав на себе повноваження органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, до компетенції яких належить питання щодо можливості чи не можливості перебудови самочинно збудованої будівлі та звернення до суду з позовом про знесення такої будівлі.
Переглядаючи вказану справу та аналізуючи матеріали справи КЦС вказав, що у матеріалах справи наявний висновок експерта відповідно до якого узаконення самовільно побудованої будівлі можливо здійснити при умові згоди сусідів. При цьому тому відстань між самобудом нею та сусідським житловим будинком не відповідає вимогам ДБН. Існування самобуду унеможливлює цільове використання газопостачання суміжним землекористувачем через невідповідність димової труби державним будівельним нормам, що підтверджуються документально та фактичними замірами.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.