Рішення атестаційної комісії НЕ може бути єдиною підставою для звільнення працівника у зв’язку із невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (ВС/КЦС № 297/3092/15-ц від 30.05.2018)

Фабула судового акту: Статтею 40 Кодексу законів про працю визначено вичерпний перелік випадків звільнення працівника з ініціативи роботодавця.

Пунктом 2 частини 2 вказаної статті такою підставою зокрема визначено виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.

У даній справі звільнений працівник звернувся до суду із позовом про скасування наказу про звільнення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 40 КЗпП України та поновлення на роботі мотивуючи позовні вимоги тим, що рішення атестаційної комісії є необґрунтованим, її звіт члени комісії не заслуховували, а своє рішення не вмотивували.

Рішенням суду першої інстанції у позові відмовлено оскільки на думку суду звільнення проведено з додержанням вимог чинного законодавства у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, за наявності попередньої профспілкового органу, працівником до проведення атестації порушувалась трудова дисципліна, окрім того працівник не володіє державною мовою.

Проте, вказане рішення скасовано апеляційним судом з підстав того, що невідповідність звільненого працівника займаній посаді у зв'язку з недостатньою кваліфікацією, її неспроможність виконувати посадові обов'язки не доведено належними, достатніми та допустимими доказами, процедура звільнення, передбачена трудовим законодавством, не дотримана.

В свою чергу роботодавцем подано касаційну скаргу ,яку обґрунтовано тим, що до позовної заяви додано докази, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації позивач не може належно виконувати покладених на неї трудових обов'язків. Зокрема, за час роботи у бібліотеці позивачем було допущено порушення трудової дисципліни, за що їй оголошено догану. Також судом першої інстанції встановлено, що позивач не знає державної мови, до виконання своїх обов'язків ставилася формально, безпосередньої участі в організаційному забезпеченні бібліотечною справою не брала, організацією педагогічної та виховної роботи не займалася. На думку відповідача апеляційний суд допустив припущення щодо бездоганного володіння позивачем державною мовою та необґрунтовано не взяв до уваги доводів відповідача про наявність у матеріалах справи копії заяви, написаної на угорській мові. Позивач раніше не проходила атестацію, оскільки під час проведення попередньої атестації перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею 3 річного віку. Саме тому керівництво віднеслося до недоліків роботи позивача в досить лояльній формі, однак після її відмови підвищувати свій фаховий рівень та виправляти недоліки керівництво змушене було провести відповідну атестацію та виявити справжню кваліфікацію працівника з метою недопущення проявів некомпетентності та незнання основ бібліотечної роботи. Щодо обов'язку працедавця запропонувати працівнику, який вивільняється, іншу роботу, то таку пропозицію відповідач не може виконати, оскільки в штаті відсутні інші робочі місця. З протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що у складі комісії був присутній член профспілки, що в подальшому було оформлено наданням згоди профспілкового органу на звільнення позивача із займаної посади.

Переглядаючи зазначені рішення та залишаючи без зміни рішення апеляційного суду КЦС вказав, що розгляді справ про звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов'язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об'єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов'язків.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не надала жодної правильної відповіді на питання атестаційної комісії, не можуть бути підставою для визнання законним звільнення із займаної посади, оскільки в протоколі засідання комісії не зазначено причини її невідповідності займаній посаді, що було встановлено апеляційним судом.

Аргументи касаційної скарги про те, що позивач не знає української мови та не може внаслідок цього виконувати свої посадові обов'язки, є необґрунтованими, оскільки посаду бібліотекаря вона займає з 2008 року і протягом усього часу її роботи питань до неї з цього приводу не виникало. Заява, на яку вказує відповідач на обґрунтування своїх доводів, свідчить лише про те, що позивач володіє угорською мовою, і не може бути доказом незнання нею української мови, про що правильно зазначив апеляційний суд у своєму рішенні.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Обов'язок доведення правомірності звільнення працівника при оспорюванні такої покладається на роботодавця (№ 273/212/16-ц від 23.01.2018)