Право на повагу до сімейного життя охоплює зв'язки зокрема між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль (ВС/КЦС № 756/7995/15-ц від 19.09.2018)

Фабула судового акту: Нормами статті 257 Сімейного кодексу України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Таким чином сімейне законодавство визнає бабу та діда повноцінними членами сім’ї, які серед іншого мають право виховувати своїх онуків, спілкуватись з ними тобто фактично у цій частині мають права батьків.

У даній справі дід дитини звернувся до суду із позовом до батьків своїх онуків про встановлення порядку участі діда у вихованні та спілкуванні з онуками.

Позовні вимоги було вмотивовано тим, що через певну конфліктну ситуацію, яка виникла у позивача зі своєю донькою, яка є матір’ю його онуків остання перешкоджає йому у зустрічах та спілкуванні з онуками.

Судом першої інстанції такі позовні вимоги було задоволено та визначено порядок участі позивача у вихованні онуків.

Апеляційний суд із таким рішенням місцевого суду не погодився вказавши при цьому, що розглядаючи спір, суд першої інстанції не врахував якнайкращі інтереси дітей та не взяв до уваги наявність конфліктної ситуації між сторонами, відсутність будь-якого спілкування позивача з онуками протягом тривалого часу, негативне ставлення двох старших дітей до позивача, їх вік, їх фізичний та психологічний стан. Одночасно апеляційний суд не погодився з висновком органу опіки і піклування.

Не погоджуючись із таким рішенням апеляційного суду позивачем було подано касаційну скаргу у який вказав, що судом першої інстанції враховано інтереси дітей, рекомендації органу опіки та піклування, показання свідків, які підтвердили, що жодного разу не бачили, щоб позивач зловживав алкогольними напоями або наркотичними речовинами, кричав на дітей або їх батьків. Проте, апеляційний суд не звернув уваги на такі докази у зв’язку із чим постановив необґрунтоване рішення.

Касаційний цивільний суд погодився із доводами діда.

Переглядаючи справу КЦС вказав, що згідно ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За положеннями ст. 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом.

Стаття 159 СК України вказує на те, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.