Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу (ВС/КЦС № 317/3272/16-ц від 06.03.2019)

Фабула судового акту: І до чого ж не додумуються боржники аби не виконувати свої боргові зобов’язання… І укладають фіктивні договори «заднім числом» і намагаються будь-яким чином перевести права власності на належне їм майно на своїх близьких і родичів.

Постанова, що аналізується яскраво свідчить про те, яка боржнику дуже не хотілось сплачувати свої борги, але щось пішло не так.

У даній справі подружжя подало позов та зустрічну позовну заяву про поділ їх спільного майна, зокрема будинку та земельної ділянки.

Судом першої інстанції вказані позови задоволено.

Однак апеляційним судом вказане рішення було скасовано з тих підстав, що на спірне рухоме та нерухоме майно, яке належить одному з подружжя, накладено арешт, тому воно не може бути об'єктом поділу. Крім того жоден подружжя із позовом до одне до одного та до кредитора про зняття арешту із нерухомого майна не зверталося.

На вказане рішення дружиною, яка була позивачем за первинним позовом, подано касаційну скаргу з тих мотивів, що договори позики укладені її чоловіком з кредитором у власних інтересах, а не в інтересах сім'ї. Їй як дружині не було нічого відомо про ці договори позики. Вказує, що арешт на все нерухоме майно стосується виключно майна її чоловіка, а тому у суду є усі підстави для поділу майна, на яке накладено арешт, у судовому порядку.

Проте, касаційний суд із доводами позивачки не погодився та у задоволенні скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що ухвалою суду у іншій справі на забезпечення позову про стягнення з чоловіка позивачки заборгованості за договором займу, який було задоволено, на все нерухоме майно останнього було накладено арешт. Також арешт було накладено і постановою державного виконавця на виконання вказаного вище рішення суду про стягнення заборгованості.

КЦС у своїй постанові зауважив, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Визнання позову в окремих категоріях свідчить про відсутність спору і є підставою для відмову у задоволенні вимог (ВС/КГС № 665/2266/16-ц від 04.03.2019)